У збірній Білорусі грає сім чи всім російських хокеїстів, за останні вісім білоруські паспорти отримали під 90 російських хокеїстів.
Спілкування журналістів з головним тренером збірної України з хокею Михайло Захаровим — рідкісне явище. І не через характер білоруського наставника, який, з його же слів, припинив спілкування з білоруськими ЗМІ, а через те, що цього тренера практично ніхто в Україні не бачив.
Попри це, виступ нашої збірної на чемпіонаті світі та боротьба за вихід у групу А не можна назвати провальними. Наша команда програла один матч, в якому супернику відверто допоміг суддя. Тому, на жаль, спілкування було присвячене довгоочікуваній не перемозі, а більше аналізу помилок.
«Команда старалася, хлопці старалися, але, на жаль, не виконали завдання, — розпочав Захаров. — Не вистачило нас на завершення матчу, реалізації 5 на 4.
Я вважаю, що ми пропустили лише два голи, які не мали пропускати. Решта були не такі важливі. Ми були потужніше за решту інших команд, з японцями я не бачив нічого страшного, що могло трапитися. На жаль, ті гравці, які не мали права помилятися — Матерухін, Тимченко, Толкунов — гравці «Юності». Інші українські гравці не зробили жодної помилки. Одна помилка була у Наваренка у другому періоді. З-під Тимченка два голи забили, Толкунов «вимкнувся» у цьому моменті, а Матерухін в останньому матчі показав тільки 25% від того, що він показував протягом сезону. Це хокеїсти, надія на яких покладається, як на гравців-лідерів, себе не виправдали. Якби вони показали 50-60% своєї гри, було би все по-іншому.
- У вас були конфлікти з білоруськими журналістами?
- Я ні з ким взагалі не спілкуюся. Це все вони зі мною спілкуються. Ніде немає жодних моїх висловлювань. Я жодного інтерв'ю не давав. Мені самому незрозуміло, як, не даючи жодного інтерв'ю, щось там обговорюють. Це білоруські ЗМІ.
- Вам не здається, що на працюючи кількох посадах (Головного тренера мінської «Юності» та збірної України. Окрім того, Захаров тренував збірну Білорусі під час виступу на ОІ у Ванкувері — ред.), ви розпиляєте сили?
- По-перше, олімпійський турнір — це дуже хороший досвід і знайомство з іншими тренерами. Мені допомагав триразовий переможець Кубку Стенлі з «Детройтом» — Дейв Льюїс. Він мене вчив як тренера, хоча він в мене помічник, в плані тактики, системи. Це дуже здорово мені допомогло.
- Якщо буде пропозиція очолити збірну України, ви на неї погодитеся?
- Це питання треба обговорювати з керівництвом. Я готовий, але від мене мало що залежить. Тут є керівники, їм теж треба аналіз зробити. Керівники тут теж на високому рівні і теж хвилюються за хокей. В Білорусі все йде від однієї людини — від президента, і тут теж є такі люди. Просто не вийшло.
Якщо ці люди доведуть до кінця те, що обговорюють, то тут за п'ять років буде дуже хороша збірна.
- На жаль, українська збірна стає тільки старше і старше. Де ви бачите резерви національної команди та підсилення гри?
- Я би не сказав, що всі вікові гравці на цьому чемпіонаті світу випали. Четверта ланка зіграла дуже гідно. Я навіть не очікував від молодих хлопців такої гри, вони прогресували і з кожною грою додавали. З Японією і Австрією до взагалі претензій немає. Вони грали до кінця, тільки останні 4-5 хвилин ми їх зняли, коли було вилучення на 5 хвилин. Ми тоді перейшли на гру в дві ланки.
Напевне, десь тут помилився. Для мене несподіванкою стало те, що хокеїсти, на яких я сподівався, «підсіли». А вони мали вийти і забити гол. Десь я помилися, треба було шостого гравця ставити. Треба було 30 секунд однозначно взяти раніше. На другій-третій хвилині, а так пізно я взяв.
Але гравці в українському хокеї є, багато з них мають російський паспорт.
Я думаю, без команди КХЛ, яка буде тут грати, неможливо нікуди рухатися. Керівник цієї команди знають про це, я переконаний. Це майбутнє українського хокею.
Не треба відмовлятися від натуралізації російських хокеїстів. В Казахстані навіть канадець та американець отримали паспорти. У збірній Білорусі грає сім чи всім російських хокеїстів, за останні вісім білоруські паспорти отримали під 90 російських хокеїстів. Це теж непоганий напрям, тим більше, якщо ми хочемо взяти чемпіонат світу у 2015 році. Без цього ми нікуди.
Навіть, щоб піднімати школи, щоб свої були, потрібно всім років. Від цього не можна відмовлятися.
В українського хокею гарні традиції. Їх треба просто відновити, хто би не тренував збірну України. Збірна все-таки прогресувала, ми нікого не боялися. Виходили проти Австрії з дуже добре налаштовані. Видно було, що вся команди «горить». Молодці хлопці. Мої дві помилки не дозволили довести матч до перемоги.
- В КХЛ, НХЛ 75% голів забиваються з гри в більшості. Чому цього не вийшло в України?
- Я знав, чому програє збірна України. Але з перших матчів, на жаль, ми стали забивати. Три голи забили з поляками і 5:1 виграли. Практично завжди протягом турніру, коли команди грала більшість, то забивала. Особливо на початку — перші, другі періоди. Гравці знали, де кому розташовуватися. Єдине — п'ять хвилин, напевне, навантажив нас перший період.
Це моя помилка. Якби дав відпочинок і хлопці перепочили. Ланка Шахрайчука дуже добре виглядала протягом турніру — як вони починали (не так, як мені хотілось би), і як вони закінчували — це небо і земля. Вони один одного доповнювали, вигравали вкидання, забивали голи. Трішки забракло. Ми забили з більшості, але трішки забракло фізики.
- Прокоментуйте суддівство, зокрема булліт і скасований гол.
- Я всі ці моменти переглядав. Був залізний гол. Всі знають, за що булліт дається за правилами. А там жодного українського хокеїста поруч не було. На суддівство я не став би нарікати, треба було самим вирішувати питання. Ми помилися при грі 5 на 4, якби ми забили другий гол, все би було гаразд. Добре воротар стояв, добре у захисті грали. Шість кидків в наші ворота у третьому періоді, шість у другому — це дуже мало.
Зараз би я звісно, зробив тренування на гру 5 на 4. Але в нас зажди на тренуваннях були змагання 5 на 4 і завжди хтось перемагав, хтось відтискався.
- Якщо ви погодитеся працювати далі, чи будете ви ставити умови, що збірна не була якимось сезонним інститутом, а щоб вона існувала на постійній основі, мала насичений календар. Щоб вирішувалося питання приїзду наших легіонерів?
- Питання дуже серйозне, бо всі хокеїсти, яких викликає українська федерація, потім усі мені телефонують і кажуть: «на жаль, у нас проблеми в клубі і під час зборів національної команди ми хотіли би лишитися у збірній». Я завжди допомагаю хокеїстам. Бо гравець команди КХЛ має тренуватися, закріпитися.
Ми тут можемо своїм вольовим рішенням викликати, але це не піде на користь хокеїстам. Виходить так, як виходить. Тому кілька хокеїстів не прихало на збори. У Люткевича проблема номер один — закріпитися у мінському «Динамо». Теж саме Шафаренко. Він каже: «в мене зараз шанс». Як на мене, чим більше хокеїстів грають у КХЛ, тим краще. Все-таки Люткевич 22 гри, Варламов — 24 — зіграли за мінське «Динамо». Був турнір, куди Австрія приїхали з вісьмома гравцями основного складу.
Тільки чемпіонат світу у групі А дає хороші спаринги, щоб всі 4-5 команди були гарними. У групі Б це дуже важко зробити, тому з боку федерації треба просто подякувати.
Якби ще збірна Білорусі, яка дала спочатку добро, не відмовилася з нами грати, то ми би ще підтягнули рівень.
- Ви усвідомлюєте, що в нас на збірну 18 років юнаки є, а коли доходить до комплектування гравців до 20 років, їх вже нема — їх або вкрали в Росію, або в Америку?
- Справді, 18-літні хокеїсти, які демонструють непогану гру є, а потім їх крадуть в Росію. Щоб зупинити відтік хокеїстів в Росію, потрібна команда КХЛ. Те саме відбувається і в білоруському хокеї, там багато хокеїстів отримали російські паспорти. Тому тут нічого не поробиш. Коли в Україні з'явиться така команда, ви самі побачите, як буде інший хокей, інший світ. Хокеїсти будуть у цю команду прагнути, розвиток буде інший.
- Як здоров'я у Климентьєва, який, було схоже, отримав ушкодження?
- Климентьєв — захисник із характером. Дуже хороший хлопець, ми дуже багато спілкувалися. Тут така інформація пішла щодо капітана, трохи не розібралися. ХарАктерний хлопець. Я його не бачив після матчу, але нормально ще розмовляли. Молодець, проявив себе як лідер. Немає претензій до хокеїстів.
Антолій Брезвін: Ми будемо розглядати умови контракту, але це питання засідання комітету
Президент ФХУ Анатолій Брезвін не став розкривати всі карти, чи продовжить Захаров роботу зі збірною:
- Ми будемо розглядати умови контракту (з Захаровим), але це питання засідання комітету, — і додав. — завдання не вдалося виконати. Команда демонструвала якіснішу гру, мала можливість виграти фінал. Не вдалося, однак на невдачах ми не будемо зупинятися.
Існувала проблема із захистом, два захисники. грали з травмами. Проблема є, над нею треба працювати.
Джерело: champion.com.ua
P.S.: Полностью сохранена стилистика и орфография автора статьи.
Ось що хочу сказати з цього приводу...