Канада

WHL

Реджина Пэтс нападающего Павла Падакина обеспечила себе выход в плей-офф, и за прошедший месяц сыграла десять матчей регулярного чемпионата, одержав пять побед при пяти поражениях. Павел Падакин провел месяц весьма результативно, набрав 10 (6+4) очков. В том числе на счету Павла голевой дубль. Возросшая голевая активность Падакина после нового года позволила украинцу войти число лучших снайперов команды.

QMJHL

Квебек Рэмпартс нападающего Дмитрия Тимашова продолжает держаться на втором месте восточного дивизиона благодаря отличным результатам в последнее время. За месяц команда одержала семь побед в девяти матчах! После десятиматчевой голевой засухи Тимашова провало в игре 31-го января против Викториявилль, в которой украинец выстрелил дублем и набрал четыра очка. Впрочем, больше голов Дмитрий не забивал. Зато исправно раздавал передачи. Всего в девяти матчах на счету форварда 13 (2+11) очков.

GMHL

Одно очко в шести сыгранных поединках набрал защитник Иван Ганопольский из Эллистон Койотис. Всего на счету украинца 14 очков в 42 матчах чемпионата. Отметим, что команде осталось сыграть два матча в регулярке.

Три очка в семи матчах набрал Артем Лубяной из Норт-Йорка. Всего на счету форварда 12 очков в 21 матче за Норт-Йорк и 15 очков в 42 матчах сезона.

США

USPHL

Завершился регулярный чемпионат в лиге Элит, где играет нападающий Павел Найда из Портленд Пайретс. Команда украинца заняла восьмое из девяти мест в своем дивизионе. За месяц Павел сыграл в восьми матчах, набрав 5 (1+4) очков. Всего на счету украинца 16 (9+7) очков в 40 матчах регулярного чемпионата.

Два матча регулярки осталось сыграть Рочестеру нападающих Павла Лунова и Саида Хамидова в лиге Эмпайр. За месяц в семи матчах команда одержала лишь две победы, занимая пока что девятое место в северной конфереции. Лунов сыграл в четырех встречах, забросив одну шайбу. Хамидов сыграл во всех семи матчах, набрв 11 (6+5) очков!

Защитник Франсель Милонго из Джерси Шор Уолерс сыграл во всех восьми матчах за месяц, в которых его команда одержала семь побед. Милонго отдал три результативные передачи.

В лиге до 18-ти лет Тим Комкаст защитников Дмитрия Кобылянского и Виталия Новинского финишировал на четвертом месте в регулярке, успев сыграть два матча в раунде плей-офф. В плей-офф украинцы очков не набирали, а в регулярном чемпионате сыграли за месяц по восемь матчей. У Новинского две голевые передачи, у Кобылянского одна.

WSHL

Шесть поражений в шести матчах потерпел Колорадо Эволюшн, занимая последнее место в горном дивизионе. Защитник Кирилл Жовнир отдал одну передачу и набрал 12 минут штрафа. Защитник Руслан Забулонов отдал две голевые передачи и поучаствовал в драке, набрав в сумме за месяц 13 минут штрафа. Голкипер Сергей Писаренко сыграл один полный матч, один до середины поединка и еще в двух провел на льду по одному периоду. Всего за 135 минут на льду украинец пропустил 25 шайб.

МХЛ

Минская Юность отказалась от услуг Юрий Петранговского. Молодой нападающий так и не нашел себе другой клуб до закрытия трансферного окна, и в итоге остался без игровой практики до конца сезона.

Защитник Дмитрий Игнатенко принял участие в семи матчах Челнов в регулярном чемпионате, в которых его комада потерпела семь поражений. На счету украинца одна заброшенная шайба и шесть штрафных минут.

Защитник Александр Боевых сыграл в четырех встречах за Беркутов Кубани. Команда одержала три победы, а украинец отметился одним двухминутным удалением.

В восьми матчах Белых Тигров принял участие нападающий Владислав Куцевич. Команда одержала три победы, а украинец набрал четыре минуты штрафа и отдал одну результативную передачу.

Виталий Лялька сыграл в пяти матчах бердского Кристалла, в которых его команда одержала все пять побед. Нападающий записал на свой счет три шайбы при двух штрафных минутах. А вот Евгений Тимченко сыграл семь матчей, но не набрал ни одного очка.

Защитник Данил Скрипец сыграл в семи матчах за воскресенский Химик, набрав шесть минут штрафа и отдав одну передачу. Химик одержал лишь одну победу за месяц.

МХЛ-Б

Защитник Михаил Ядловский сыграл десять матчей в составе Тверичей, отдав две голевые передачи и набрав 14 минут штрафа. Тверичи одержали пять побед.

Германия (Немецкая юниорская лига DNL)

Пять матчей в составе Старбуллза сыграл защитник Густав Вейсерт, отдав две результативные передачи при восьми минутах штрафа.

Три матча провел за Кельн нападающий Улиб-Глеб Березовский, но очков не набирал, ограничившись двумя удалениями.

Форвард Айсберена Данил Волынец в трех матчах отметился одной заброшенной шайбой и одной результативной передачей.

#173176 Зодчий :

Защитник Франсель Милонго из Джерси Шор Уолерс сыграл во всех восьми матчах за месяц, в которых его команда одержала семь побед. Милонго отдал три результативные передачи.

Збірна гравців НХЛ українського походження.

https://ua.tribuna.com/tribuna/blogs/classicfootball/3011024.html

29-нападник збірної України Іван Савченко перейшов з «Кременчука» в клуб польської Екстракляси «Енерґа» з Торуні.

Іван Савченко народився 19 травня 1993 року в Харкові, є вихованцем місцевої хокейної школи «Дружба-78».

В українському чемпіонаті Іван виступав за клуби «Харків» (2008-2009), сумських «Ворон» (2009-2011), Харківських Акул» (2011-2012), харківське «Динамо» (2012-2013), білоцерківський «Білий Барс» (2013-2014), харківський «Витязь» (2014-2015), київських «Дженералз» (2015-2016), криворізький «Кривбас» (2016-2017), донецький «Донбас» (2017-2018 ), «Кременчук» (2018-2022).

Загалом у чемпіонатах України Савченко провів 374 матчі, закинув 141 шайбу і віддав 161 передачу. Іван був чемпіоном України з «Донбасом» (2017/2018 ) і «Кременчуком» (1019/2020). У 2016-му з «Дженералз» гравець здобув срібло, а в 2019-му і 2021-му став бронзовим призером Української хокейної ліги як гравець «Кременчука».

У 2009 і 2010 роках Савченко виступав у складі юнацької збірної України U18 у першому й другому дивізіонах. У 2012 і 2013 роках нападник представляв Україну на чемпіонатах світу U20 у дивізіонах 2А і 1В. Також Іван входив до складу студентської збірної України на Всесвітній універсіаді-2014.

У складі національної збірної України Савченко дебютував у 2019 році, відіграв за нашу національну команду в олімпійській кваліфікації до Пекіна-2022.

Торунська «Енерґа» була срібним призером чемпіонату Польщі в 1968-му і п’ять разів вигравала бронзові нагороди національного чемпіонату. В 2005-му клуб з Торуні виграв Кубок Польщі. У регулярному чемпіонаті Польщі-2021/2022 стала шостою і поступилася 3:4 у першому раунді плей-ой клубу ҐКС «Ястжемби». Нещодавно у відповідь на російсько-білоруську агресію щодо України клуб відмовився від послуг дев’яти легіонерів з білорусі і заявив, що надалі не запрошуватиме представників країн-окупанток до свого складу.

Добавлено (1 мин.) :

27-річний нападник збірної України Ілля Коренчук став гравцем польської «Енерґи» з Торуні.

«Гравець, якого ми хочемо вітати у наших кольорах, багато разів радував уболівальників та одноклубників, забиваючи красиві голи», – презентують нашого хокеїста офіційні медіа-ресурси «Енерґи».

Ілля Коренчук народився 13 січня 1995 року в Кобрині (Білорусь). Хокеєм почав займатися в школі клубу «Брест», але справжнє становлення пройшов, перебравшись у 2013-му до лав «Донбасу». Повиступавши в сезоні-2013/2014 за молодіжну команду клубу з Донецька, в наступному чемпіонаті Молодіжної хокейної ліги рф Ілля виступав за «Кристал» з Бердська.

На дорослому рівні Ілля почав виступати в складі «Кременчука» (2015-2017). За цей час він провів за клуб 83 матчі, закинувши 53 шайби і віддавши 61 передачу. З «Кременчуком» Коренчук вигравав срібло і бронзу Української хокейної ліги, був з 56 (27+29) очками найкращим бомбардиром регулярного чемпіонату-2016/2017.

Влітку 2017-го Ілля повернувся в «Донбас», у складі якого провів неповних п’ять сезонів. З донеччанами Коренчук став триразовим чемпіоном та віце-чемпіоном України, в сезоні-2018/2019 був найкращим бомбардиром УХЛ в раунді плей-оф, а загалом за п’ять сезонів набрав 220 (98+122) очок у 200 матчах чемпіонату УХЛ, Континентального кубка і Ліги чемпіонів.

Прийнявши українське громадянство, Коренчук з 2019 року став гравцем національної збірної нашої держави і представляв її на недавньому чемпіонаті світу в дивізіоні 1В. У чотирьох матчах він відзначився двома асистами.

«Мої батьки досі мешкають у Білорусі, але я вже кілька років у них не гостював, – сказав Ілля в недавньому інтерв’ю прес-службі ФХУ. – Рідна сестра з чоловіком живе у Києві, а теща з тестем, братом та сестрою дружини – багато років у Польщі. Зрозуміло, всі засуджують війну, агресивні дії рф і те, що з Білорусі здійснюється запуск ракет і літаків. При цьому хочу додати, що у Білорусі немає такого зомбування населення, як у рф. Чимало білорусів воюють на боці України, бо люди мають свою думку та погляди на те, що відбувається. На відміну від Росії, у нас не відключають Youtube чи інші соцмережі. Масові мітинги на виборах у 2020 році, як ви пам’ятаєте, чітко підкреслювали позицію та волевиявлення білоруського народу».

Добавлено (43 сек.) :

Найкращий захисник чемпіонату світу-2022 у дивізіоні 1B Ігор Мережко продовжить кар’єру в Данії. Українець підписав річний контракт із клубом «Оденсе Бульдогс».
Уродженець Харкова 24-річний Ігор Мережко розпочав свою юнацьку кар’єру на батьківщині, в Україні, за «Донбас», а згодом вирушив до Австрії, де грав за різні молодіжні команди. У дорослому віці хокеїст здійснив подорож через Атлантику до Канади, де виступав у складі «Летбрідж Харрікейнз» у рамках WHL. Останні три сезони Ігор виступав у ВХЛ, спочатку за «Хумо» (Ташкент), а зовсім недавно за тюменський «Рубін». У сезоні-2021/2022 Мережко зробив істотний внесок у тріумф свого клубу, набравши 25 (10+15) очок у 50-ти матчах регулярного сезону та зробив 6 асистів у 7 іграх плей-оф.

Українські гравці — захисник Віталій Андрейків та нападник Нікіта Буценко - перейшли у чемпіонат Польщі. У сезоні 2022/23 хокеїсти зіграють у команді «Загленбе Сосновець».

Віталій Андрейків сезоні 2021/22 хокейної Суперліги України виступав у складі «Донбасу» — у 23 матчах захисник набрав 7 (3+4) бали при показнику корисності +15. На квітневому чемпіонаті світу у Тихи Андрейків провів 4 поєдинки та віддав 3 результативні передачі.

Нікіта Буценко у минулому сезоні захищав кольори «Альтаїру», провівши у складі дружківської команди 23 зустрічі та набравши 19 (12+7) балів.

Відмітимо, що Нікіта Буценко вже виступав у складі польского «Загленбе Сосновець» у сезонах 2018/19 та 2019/20. Всього у складі цієї команди українець провів 66 матчей та набрав 40 (23+17) очків.

Екс-захисник донецького «Донбасу» Пилип Пангелов-Юлдашев підписав річний контракт із польською «Унією». Про це повідомляє офіційний сайт клубу.

28-річний захисник чотири роки виступав у Вищій хокейній лізі (165 матчів, 4 голи та 18 результативних передач), а останні три сезони провів у донецькому «Донбасі», зігравши із донеччанами не тільки в українському чемпіонаті, але й у Континентальному Кубку та Лізі Чемпіонів. Також разом із донецьким клубом захисник ставав чемпіоном України.

У минулому сезоні Пангелов-Юдашев провів 23 матчі у складі «Донбасу», забив 4 голи і віддав 15 результативних передач. Такий результат дозволив українцю стати найрезультативнішим захисником свого клубу та зайняти друге місце в загальній гонці серед бомбардирів-захисників змагань.

Також Пилип Пангелов-Юлдашев зіграв у складі національної збірної України на чемпіонаті світу у Тихи. У чотирьох матчах на його рахунку три результативні передачі.

Добавлено (4 мин.) :
Ще один український гравець у наступному сезоні зіграє у польській команді «Загленбе Сосновець» — клуб підсилив екс-форвард «Донбасу» Дмитро Даниленко. Нагадаємо, що раніше склад цієї команди поповнили Віталій Андрейків та Нікіта Буценко.

В минулому сезоні 2021/22 Даниленко провів 18 зустрічей за «Донбас» та набрав 8 (4+3) бали при показнику корисності +6. Також молодий форвард дебютував у хокейній Лізі Чемпіонів разом із донецьким клубом.

Директор «Загленбе Сосновець» Пьотр Маєвський прокоментував підписання талановитого нападника:

- Ми покладаємо великі надії на цього гравця. Він є одним із найталановитіших гравців України. Колишній донецький клуб «Донбас» хотів зберегти його на наступні три сезони. Я думаю, що наші вболівальники будуть задоволені цим трансфером.

Добавлено (6 мин.) :
34-річний український захисник Володимир Алексюк у сезоні 2022/23 зіграє у польському ХК «Торунь».

Минулий сезон, який не був дограний через вторгнення росії на територію України, Володимир Алексюк виступав у складі «Білого Барсу». За білоцерківський клуб захисник зіграв у 22 матчах та набрав 7 (1+6) балів.

Відмітимо, що Володимир Алексюк — один із найтитулованіших українських хокеїстів. Зараз на рахунку досвіченого захисника 8 чемпіонських титулів у складах «Сокола» (двічі), «Донбасу» (пʼять разів) та «Кременчука».

28-річний оборонець збірної України Дмитро Ігнатенко підписав контракт з клубом польської Екстракляси «Енерґою» з Торуні. Раніше гравцями цієї команди стали ще троє українців – оборонець Володимир Алексюк і нападники Ілля Коренчук та Іван Савченко.

Дмитро Ігнатенко народився 27 лютого 1994 року в Києві. На професійному рівні дебютував у 2010 році в складі «Білого Барса», який тоді ще представляв Бровари, а згодом переїхав у Білу Церкву. За «барсів» Дмитро грав до весни 2013 року, а з осені опинився в системі донецького «Донбасу». Сезон-2013/2014 він провів за молодіжну команду донеччан «Молода гвардія» у Молодіжній хокейній лізі росії, а після вторгнення рашистів на українську землю восени 2014-го був орендований мудрим керівництвом донецького клубу в клуби з країни-окупанта – спершу в «Сахалінські Акули», а потім у «Чєлни», які теж виступали в МХЛ.

Повноцінно в «Донбас» Ігнатенко повернувся в сезоні-2015/2016 і відразу став з командою чемпіоном України. Пізніше Дмитро здобуде з донеччанами золото ще двічі – в 2018-му і 2019-му, а в сезоні-2019/2020 поповнить цю колекцію сріблом. Другим у кар’єрі, бо вперше Ігнатенко посідав друге місце в Україні, коли переходив на один рік у «Кременчук» у сезоні-2016/2017. Також Дмитро восени 2017-го пограв нетривалий час за казахстанський «Іртиш» з Павлодара, а потім знову повернувся в «Донбас» і виступав за цю команду до листопада 2021-го, до тієї миті, поки в українському клубному хокеї з вини власника донецького клубу Колеснікова не стався розкол. Після нього Дмитро був відкомандирований в «Альтаїр» з Дружківки, для створення ілюзії конкурентної боротьби у так званій «суперлізі». За участь у цьому невизнаному офіційними хокейними органами утворенні Ігнатенко був дискваліфікований Дисциплінарним комітетом ФХУ. Покарання було зняте у березні 2022-го.

Загалом в елітному дивізіоні чемпіонату України Ігнатенко зіграв 294 матчі, у яких набрав 120 (28+92) очок.

Починаючи з 2011 року Дмитро виступає за збірні України – починаючи з юнацької і завершуючи національною. У 2011-му українська молодіжна збірна U20 з Ігнатенком у складі стала першою на чемпіонаті світу в дивізіоні 2А (5 матчів, 1 асист). Крім того, Дмитро виступав ще на двох чемпіонатах світу U20, юнацькому чемпіонаті світу-2012 у дивізіоні 1В і на двох дорослих чемпіонатах світу – в дивізіоні 1А в 2017-му і 1В в 2018-му.

Від початку повномасштабного військового вторгнення рашистських загарбників з України виїхали понад 9 мільйонів громадян. Чимало біженців виявилося і серед хокейних сімей, які змушені були також залишити свої домівки та роз’їхатися різними куточками Старого Світу. Серед них опинилися і кандидати в молодіжну збірну України, гравці київського «Сокола» 18-річний воротар Макар Ганін та 17-річний нападник Олександр Мальцев, які знайшли свій прихисток на Туманному Альбіоні – у Великій Британії.

«Майже одразу після вторгнення окупантів я з мамою та молодшою ​​сестрою вирушили до знайомих у Словенію (неподалік Любляни), але потім почався туристичний сезон і наприкінці травня у нас почали виникати труднощі з житлом. До того ж більшість ковзанок «злили», – згадує Макар Ганін. – В Україні війна не закінчилася, тож довелося шукати інші варіанти. Так склалися обставини, що наш вибір зупинився на Англії, де українцям дуже допомагає волонтерський рух, а за спонсорською програмою сім’ям надається безкоштовне житло щонайменше на рік! Так ми переїхали в Англію, де сім’я-спонсор люб’язно розмістила нас в окремій квартирі, і незабаром досить швидко ми отримали посвідку на тимчасове проживання».

Потрапити до Великої Британії за спонсорською візою – нешвидка історія і далеко не кожному гарантує позитивне узгодження. А ще важче молодим гравцям знайти собі професійну хокейну команду, якщо ти вже переріс рівень U-18, а у статусі легіонера ще не «тягнеш» до рівня дорослого колективу елітної британської ліги.

«Ситуація з працевлаштуванням у хокеї насправді непроста, – розповідає воротар Макар Ганін. – Сезон в Англії починається пізно, передсезонних зборів як таких немає, а в юнацьку лігу до 18-ти років я вже не проходжу за віком. Наша сім’я проживає в передмісті Манчестера, а в цій локації я можу розраховувати тренуватися і виступати поки що лише в національній лізі NIHL 2, але це, грубо кажучи, аматорський рівень. До того ж, там є ліміт на легіонерів: у команді може перебувати чотири іноземці і лише двоє з них одночасно на льоду. Це велика проблема для мене.

Існує також теоретичний варіант пробитися у заявку головної команди міста – «Манчестер Сторм» із професійної Еліт-ліги. Але швидше за все мені зможуть запропонувати позицію третього-четвертого воротаря в команді. На жаль, поки що такі розклади… Це якщо не розглядати варіанти з іншими містами, куди доведеться їздити 1,5-2 години. Але для цього ще потрібна машина».

Випробовує складнощі з працевлаштуванням і екс-капітан молодіжної команди київського «Сокола» Олександр Мальцев (18 ігор, 7 шайб, 11 передач у сезоні-2021/22 у МХЛ), який із мамою та сестрою-двійняткою також зупинилися у Великій Британії.

«Наша родина приїхала до Англії на початку літа за спонсорською візою, живемо у великому будинку у літньої пари у місті Челмсфорд, – ділиться своєю історією Олександр Мальцев. – Втішно, що тут є юнацька та доросла команди британської ліги. Зараз тренери підключили мене до занять з дорослою командою, кажуть, непогано себе показую, але льодові тренування проходять поки що в полегшеному режимі тричі на тиждень – по одній годині і 15 хвилин. Мало. Тренувальний процес не сильно відрізняється від того, що в нас був у «Соколі», але при цьому навантаження в Україні сильніше і підготовка потужніша. Але в Україні – війна, а для мене на даному етапі головне – не залишитись у майбутньому сезоні взагалі без хокею!»

При цьому хокеїст упевнений, що тренувального процесу він не буде позбавлений, а у разі успіху розраховує отримати запрошення виступати за головну команду в національній лізі NIHL 1 – третьої за силою у британському хокеї. А це як мінімум знайомство з дорослим хокеєм. Тож повертатися в Україну Мальцев та його родина до Нового року не планує. Як і Ганін. Окрім нового життєвого виклику та хокею на Туманному Альбіоні у планах хлопців, звичайно, й здобуття освіти.

«Ще вирішую, куди вступити. Щоб потрапити до англійського Університету, необхідно два роки відучитися у школі Sixth form, – каже Макар Ганін. – Розглядаю також варіант вступу до коледжу, де можна буде навчатися та одночасно проходити стажування з оплатою праці за своєю спеціальністю. З англійською мовою у мене не все так погано, спілкуюся, а труднощі виникають виключно через британський акцент. Гадаю, через пару місяців почуватимуся абсолютно комфортно. Також опрацьовую варіант дистанційного вступу та навчання онлайн до Університету в Україні та Словенії, де є програма для спортсменів на національному рівні. Але у Словенії навчання починається з жовтня місяця».

Нагадаємо, що минулого сезону обидва українські хокеїсти були на провідних ролях у МХЛ у складі київського «Сокола» під керівництвом Артема Бондарєва, а Макар Ганін до того ж брав участь у підготовці юнацької збірної України U-18 до чемпіонату світу-2022 в Італії. Додамо, що обидва гравці 2004 р.н. є кандидатами до молодіжної збірної України, яку тренує Олександр Бобкін.

Капітан національної збірної України, 38-річний нападник Андрій Міхнов залишає київський «Сокіл» і переходить в румунський клуб «Стяуа» з Бухареста.

Андрій народився 26 листопада 1983 року в Києві, але в юному віці переїхав спершу в рф, а потім у Канаду, виступав в Хокейній лізі Онтаріо. В 2002 році був задрафтований клубом «Сент-Луїс Блюз» у другому раунді під загальним номером 62. Проте в НХЛ Міхнов-молодший не заграв і з 2003-го знову виступав у росії.

Кар’єра

1999-2000 – «Кристал» (Електросталь, D3 рф): 26 матчів, 11 (4 шайби + 7 передач) очок
2000-2001 – ЦСКА (Москва, D2 рф): 4 матчі
2000-2001 – ЦСКА-2 (Москва, D3 РФ): 6 – 6 (2+4)
2001, 2005 – «Салават Юлаєв-2» (Уфа, D3 рф): 7 – 5 (3+2)
2001-2002 – Sudbury Wolves, ОНL, Канада: 67 – 32 (14+1
2002 – Kingston Frontenacs, ОНL, Канада: 39 – 18 (7+11)
2003 – Toronto St. Michael’s Majors, ОНL, Канада: 39 – 9 (1+
2003-2004 – ЦСК ВВС (Самара, D2 рф): 40 – 10 (8+2)
2003-2004 – ЦСК ВВС-2 (Самара, D3 рф): 2 – 2 (2+0)
2004-2005, 2008 – «Лада-2» (Тольятті, D3 рф): 62 – 59 (36+23)
2004-2006, 2008-2010 – «Лада» (Тольятті, КХЛ): 150 – 32 (13+19)
2005 – «Салават Юлаєв» (Уфа, КХЛ): 13 – 3 (1+2)
2006-2007 – «Ак Барс» (Казань, КХЛ): 36 – 10 (5+5)
2007-2008 – «Трактор» (Челябінськ, КХЛ): 33 – 9 (6+3)
2007-2008 – «Трактор-2» (Челябінськ, D3 рф): 11 – 9 (7+2)
2010-2011 – «Нєфтєхімік» (Нижньокамськ, КХЛ): 11 – 2 (1+1)
2011-2012 – «Донбас» (Донецьк): 17 – 16 (6+10)
2012-2013 – «Беркут» (Київ): 34 – 31 (12+19)
2013-2015, 2019-2020 – «Металург» (Жлобин, Білорусь): 165 – 109 (38+71)
2016-2018 – «Юність» (Мінськ, Білорусь): 105 – 138 (55+83)
2018-2019 – GKS «Тихи», Польща: 60 – 54 (20+34)
2020 – «Сокіл» (Київ): 79 – 81 (33+4

Міхнов є вихованцем школи київського «Сокола», але Андрієва кар’єра склалася таким чином, що за рідний клуб на професійному рівні він дебютував лише восени 2020-го, у відродженій команді. З Андрієм у складі «Сокіл» торік виграв срібло національного чемпіонату, а цьогоріч здобув Кубок України, а потім і чемпіонство за підсумками незавершеного чемпіонату-2021/2022.

Раніше Міхнов був чемпіоном України в складі «Донбаса» (2012), чемпіоном і володарем Кубка Білорусі з «Юністю» в 2016-му, чемпіоном Польщі-2019 разом із «Тихи». В 2006-му Андрій вигравав Континентальний кубок з «Ладою», в 2018-му – з «Юністю», за підсумками сезону-2016/2017 був найкращим бомбардиром чемпіонату Білорусі (70 (28+42) очок у 39-ти матчах), увійшов до символічної збірної чемпіонату України-20120/2021, визнаний MVP Кубка України-2022.

За збірну України Андрій Міхнов починаючи з 2006 року провів 109 матчів, у яких набрав 87 (37 голів + 50 асистів) очок. Він виступав за національну команду ще на чемпіонаті світу-2006 в елітному дивізіоні світового хокею, а взагалі представляв нашу країну на 12-ти першостях планети.

Зауважимо, що до Міхнова за «Стяуа» виступало 25 українських хокеїстів, зокрема провідні гравці сучасної збірної України Дмитро Німенко і Андрій Денискін, тренер з фізпідготовки національної збірної України Олег Задоєнко, генеральний менеджер харківських «Берсерків» Павло Легачев, директор херсонського «Дніпра» Микита Васильєв. Найдовше серед українців – десять сезонів (з 2002-го по 2017-й) – зіграв Андрій Буточнов. Шість сезонів за бухарестців провів Денис Заблудовський.

Нападник збірної України Олексій Ворона, який сьогодні, 17 серпня, святкує 25-річчя, підписав контракт на один сезон з польським клубом «Подхале» з Нового Тарґа.

Ворона народився в Києві і є вихованцем двох хокейних шкіл – «Крижинки» та «Сокола». Правда, ще 16-річним Олексій виїхав зі столиці до Кременчука на Полтавщині і почав виступати за місцевий клуб у Відкритому чемпіонаті Білорусі серед юнаків. Повернувшись наступного року до Києва, Ворона допоміг «Крижинці» стати чемпіоном України U20, ставши найкращим асистентом турніру – 12 передач у 20-ти матчах.

Взимку 2015-го Ворона перебрався в Словаччину, де впродовж двох років виступав за юнацьку і молодіжну команди «Міхаловце». У сезоні-2015/2016 Олексій перетинався зі своїм новим тренером – наставником «Подхале» Юраєм Файтом. Тоді досвідченому нападникові було 40 і його багата на події кар’єра гравця завершувалася виступами за дорослу команду «Міхаловце», за яку він колись розпочинав грати професійно.

«Я бачив його гру, але особисто тоді ми не спілкувалися», – згадує Олексій.

Після Словаччини Ворона повернувся в Україну і почав виступати за найбагатший на той час клуб нашої держави – «Донбас». Правда, в сезоні-2016/2017 Олексій зіграв за донеччан лише 7 матчів і відправився в оренду в «Кривбас». Допомігши криворізькій команді вийти в плей-оф, наступного року нападник повернувся в «Донбас» і став з командою чемпіоном України.

А з літа 2018-го Ворона вдруге переїхав у Кременчук. Цього разу – надовго, на цілих чотири сезони. З командою Олександра Савицького Олексій двічі вигравав бронзу чемпіонатів України (2019, 2021), срібло в незавершеній першості-2021/2022. А влітку 2020-го «Кременчук» й узагалі піднявся на вершину, здолавши у фінальній серії «Донбас». За підсумками регулярного чемпіонату в тому чемпіонському сезоні Ворона став найкращим асистентом ліги – 38 передач у 39-ти матчах.

Взагалі, Ворона зі своєю технічною манерою гри трохи вибивався з шаблонного для гравців «Кременчука» образу брутальних чоловіків. Проте одначе був у тренера Савицького на хорошому рахунку.

«Я намагався змінитися і почати частіше грати в силовій манері, – каже Олексій. – Не знаю, вийшло чи ні. Побачимо у цьому сезоні. Так чи інакше, у мене є свій стиль гри, якого я притримуюся. Але трохи жорсткості не завадить».

«Взагалі, хотів би подякувати «Кременчуку» за ці чотири роки, – додає гравець. – Так, були хороші моменти, були погані. Але все ж це був досить довгий етап моєї кар’єри. Колектив і дух, який ми мали у роздягальні, залишиться в пам’яті надовго».

За збірні України всіх вікових категорій Ворона виступає, починаючи з 2014 року. Він грав на двох юнацьких чемпіонатах світу (2014, 2015), трьох молодіжних (2015, 2016, 2017), а з 2019 року постійно отримує виклики з національної збірної. В тому ж 2019-му Олексій відіграв за Україну в трьох матчах олімпійської кваліфікації до Пекіна-2022, а цьогоріч навесні вперше виступив на дорослому чемпіонаті світу в дивізіоні 1В, де відзначився голом і двома асистами в чотирьох матчах.

Тепер у кар’єрі Ворони – нова сторінка. Заснований у 1932 році клуб «Подхале» з Нового Тарґа – один із найстаріших і найтитулованіших у Польщі. Команда 19 разів здобувала титул чемпіона країни. Попередній сезон склався для «Подхале» невдало. За підсумками регулярного чемпіонату команда стала дев’ятою і не вийшла в плей-оф. Власне, щоб змінити ситуацію на краще, керівництво клубу запросило нового тренера – вище згадуваного Юрая Файта, котрий раніше працював асистентом наставника в «Дуклі» з Міхаловце. Допомагатимуть Юраєві його земляк Марсель Скокан і фінський фахівець Алексі Яяскяляйнен, який тренуватиме воротарів.

Ворона буде одним із двох іноземців у складі «Подхале». Інший – 18-річний білоруський нападник Марат Сорока, для якого цей сезон буде вже другим у складі «жовто-небесно-червоних».

«Польської мови я поки не знаю, – каже Ворона. – Але повністю розумію словацьку і спілкуюся англійською, тому, в принципі, адаптація відбувається легше, ніж це могло б бути. Жодного з гравців досі особисто не знав. Найкраще знайомитися під час тренувань та ігор. Зараз передсезонні збори тут немає ані українців, ні поляків, ні словаків. Ми зараз важко працюємо, тому не відчуваю нічого, навіть ніг».

Зауважимо, що клуб «Подхале» був першим серед спортивних клубів Польщі, який висловився на підтримку України після того, як на нас напали рускі окупанти на світанку 24 лютого. Хокеїсти з Нового Тарґа вдяглися в сині і жовті джерсі, зробили командну світлину в тонах нашого прапора. Фото було розміщене на офіційних сторінках клубу з підписом українською: «Ukraina, ми з вами!»

Ворона буде п’ятим українцем за історію клубу «Подхале». До нього за «жовто-небесно-червоних» виступали нападники Сергій Земченко (1990-1991), Віталій Семенченко (1997-1999), Сергій Вітер (1999-2001) і оборонець Володимир Алексюк (2015-2016).

35-річний Алексюк виступатиме в Польщі й у цьому сезоні. В складі «Енерґи» з Торуні, де окрім нього буде ще троє українців – оборонець Дмитро Ігнатенко, нападники Ілля Кореннчук та Іван Савченко, екс-партнер Ворони за «Кременчуком». Ще один колишній бомбардир «Кременчука» Андрій Денискін уклав трирічний контракт з «Унією» з Освенцима. За цю команду він гратиме разом із оборонцем Пилипом Пангеловим-Юлдашевим і нападником Павлом Падакіним. За «Заґлембе» з Сосновця гратимуть оборонець Віталій Андрейків, нападники Дмитро Даниленко і Микита Буценко. Ще ніколи польська Екстракляса не була українською аж настільки. Як відомо, за рішенням Польської федерації хокею, українці на час війни не вважатимуться легіонерами в їх національному чемпіонаті.

«Буде приємно побачитись з усіма нашими хлопцями у чемпіонаті Польщі і подивитися, хто як адаптувався, який внесок вони будуть робити у виступи своїх нових команд», – підсумовує Ворона.

19-річний український нападник Данило Коржилецький продовжить заокеанську кар’єру в канадській Юніорській хокейній лізі Альберти (AJHL), за клуб «Брукс Бандітс». Контракт розрахований на один сезон.

Данило – вихованець київського «Сокола». В 2017-2020 роках він готувався в системі словенського «Бледа», а в Україну, у рідний «Сокіл», повернувся на початку 2021 року і допоміг киянам спершу стати віце-чемпіонами України, потім виграти Кубок України-2022 і долучився до чемпіонства в незавершеному попередньому сезоні.

За океан Коржилецький перебрався цьогоріч у лютому і провів рештку сезону у NAHL за клуб «Амарілло Вранґлерз». У 23-х матчах він закинув 7 шайб і віддав 11 передач.

Тепер Данило переїжджає в Канаду, в команду, яка у попередньому сезоні стала чемпіонкою країни серед юніорів.

«Зі мною зв’язувалася велика кількість команд з CHL, – розповідає Данило. – З цікавими пропозиціями, але відмовився від них, бо потім не зможу виступати за колледж. Натомість команда «Брукс Бандітс» – найкраща в Канаді за відсотком потрапляння гравців у NCAA. Також були варіанти з переходом в один із клубів USHL, але з огляду на певні причини найоптимальнішим для мене зараз є перехід у «Брукс Бандітс».

Додамо, що торік у грудні Данило Коржилецький виступав на чемпіонаті світу в дивізіоні 1В в складі молодіжної збірної України. У 5 матчах він закинув 5 шайб і віддав 9 передач. Цьогоріч у лютому Данила збирався переглянути на зборі національної збірної в Палаці спорту Вадим Шахрайчук. Але «завадив» переїзд у США.

22-річний нападник збірної України Фелікс Морозов, який у попередньому чемпіонаті виступав за донецький «Донбас», впродовж наступного року гратиме за клуб другого французького дивізіону «Шоле», разом зі ще одним екс-форвардом «Донбаса» Ґатісом Спруктсом. Латвієць підписав контракт з «Шоле» трохи раніше.

Морозов – вихованець харківської школи «Дружба-78». У 2014-2016 роках Фелікс пробував свої сили в юнацькому хокеї США, виступаючи за «Archbishop Wood High» та «Philadelphia Revolution». Влітку 2016-го обдарований гравець на запрошення першого тренера Олега Ігнатьєва повернувся в Україну, щоб виступати за створений Георгієм Зубком київський «Беркут», у якому зібралися майже всі найобдарованіші хокеїсти країни 2000 року народження. В 2017-му команда здобула два чемпіонства: серед 18-річних у Білорусі і серед 20-річних в Україні.

Після такого успішного сезону Фелікс знову переїхав у США, де впродовж сезону-2017/2018 повиступав у двох лігах: в USPHL Premier за «Potomac Patriots» і в NCDC за «Syracuse Jr. Stars». Змагальний рік Морозов завершив в Україні. Щоб не втрачати форми напередодні домашнього чемпіонату світу в дивізіоні 1В серед юнаків, не старших 18 років, Фелікс заявився за білоцерківський «Білий Барс» і дебютував тим самим у національному чемпіонаті серед дорослих (3 матчі).

Чемпіонат світу серед юнаків у Києві очолювана Ігнатьєвим збірна України провела блискуче – перше місце. Фелікс Морозов став найкращим бомбардиром команди – 4 голи і 3 передачі в п’яти матчах. Для Фелікса до була друга світова першість серед 18-річних. За рік до того він у п’яти матчах закинув одну шайбу. Наприкінці ж 2018-го Морозов разом з найсильнішими хлопцями 2000 року народження представляв Україну вже на чемпіонаті світу в дивізіоні 1В серед 20-річних. Там він у п’яти матчах результативними діями не відзначився.

Сезон-2018/2019 Фелікс провів у Канаді, в клубі QMJHL «Вікторіявіль Тайґерс». В наступному році він грав у тій же лізі за команду «Baie-Comeau Drakkar». В обох сезонах Морозов викликався у молодіжну збірну України і взяв з нею участь ще у двох чемпіонатах світу в дивізіоні 1В, в яких провів усі 10 матчів, закинув 7 шайб і віддав 4 передачі. Завершував змагальний рік Фелікс знову в «Білому Барсі» – 10 матчів, 4 голи + 6 передач.

З осені 2020-го Морозов виступав за відроджений київський «Сокіл». Не просто виступав, а удостоївся честі бути капітаном легендарної команди. Фелікс був однією з найзнаковіших постатей у складі киян, у 51 матчі закинув 14 шайб і віддав 20 передач, допомігши «Соколу» здобути срібні нагороди чемпіонату України.

А щойно сезон завершився, як Морозов перейшов до лав найпринциповішого конкурента «Сокола» – донецького «Донбаса». З донеччанами Фелікс зіграв шість матчів у Лізі чемпіонів (гол + 2 передачі) і 16 поєдинків чемпіонату України (7+4). То поки в українському хокеї не трапився розкол, власник «Донбасу» не організував свого кишенькового турніру, в якому й продовжив виступи Морозов.

Цьогоріч навесні Морозов вперше в кар’єрі зіграв на дорослому чемпіонаті світу в дивізіоні 1В. У чотирьох поєдинках він відзначився однією закинутою шайбою.

26-річний воротар національної збірної України Сергій Писаренко, який у попередньому сезоні виступав за херсонський «Дніпро», підписав контракт з литовським клубом «Хокей Панкс» із Вільнюса і наступний сезон проведе в балтійській Optibet Ice Hockey League.

Сергій Писаренко народився в Одесі, а хокейне становлення проходив у Києві. Після вдалого виступу на юнацькому чемпіонаті світу-2013 у дивізіоні 1В, в якому Сергій був визнаний найкращим голкіпером турніру, він отримав запрошення з Донецька і почав виступати за фарм-клуб «Донбаса» «Молода гвардія», відіграв навесні 2014-го ще один чемпіонат світу серед юнаків і переїхав за океан, де три сезони виступав у WSHL за клуби «Колорадо Еволюшн» і «Айдахо Jr. Стілгедс». У чемпіонаті-2015/2016 разом з «Айдахо» Писаренко став чемпіоном ліги і найкращим воротарем сезону за всіма статистичними показниками, побивши при цьому все можливі рекорди WSHL.

З осені 2017-го Писаренко виступав у студентській NCAA III за коледж Нортленда, але в 2020-му в зв’язку з пандемією коронавірусу змушений був повернутися в Україну, довго не міг знайти собі команду і лише з сезону-2021/2022 почав виступи за херсонський «Дніпро», з яким за підсумками незавершеного через початок війни національного чемпіонату здобув бронзу.

Паралельно з осені 2021-го Сергій почав отримувати виклики до лав національної збірної України і потрапив до заявки команди на чемпіонат світу-2022 в дивізіоні 1В, де провів два матчі.

Нагадаємо, що українці в сезоні-2022/2023 не будуть вважатися легіонерами в балтійській ОХЛ. Регулярний чемпіонат стартує 3 вересня. У ньому змагатимуться шість латвійських команд («Призма», «Рига», «Земґале», «Дінабурґ», «Моґо» та ризьке «Динамо»), а також три представники Литви (вільнюський «Hockey Punks», «Каунас Сіті» та «Енергія» з Електреная).

Крім Писаренка, в ОХЛ точно виступатиме ще мінімум шість українців: п’ять – за «Енергію» і один (Артем Данфорт) – за «Призму».

added through (3 Хвилини) :
Ще двоє українських хокеїстів продовжать кар’єру в балтійській Optibet Ice Hockey League, за литовський клуб «Енергія» з Електреная. До воротаря Максима Дуве і нападника Климентія Лисака додалися гравці національної збірної України – 22-річний оборонець Сергій Логач і 20-річний нападник Ярослав Панченко.

Логач на юнацькому рівні починав грати за команду Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного у Києві, з якою двічі поспіль (у 2015-му і 2016-му) ставав срібним призером чемпіонатів України U15 I U16. З 2016 року Сергій перейшов у білоцерківський «Білий Барс» і відразу почав виступати за дорослу команду в чемпіонаті України, а паралельно здобув ще одне срібло – тепер в національній першості U20, а в два наступних роки став чемпіоном України U19 I U20. За дорослу команду «Білого Барса»/БСФК Логач з невеликою перервою виступав шість років і допоміг білоцерківцям виграти бронзові нагороди чемпіонату-2017/2018.

Попередній чемпіонат Логач розпочинав у лавах київського «Сокола» й відповідно допоміг команді здобути чемпіонство. За киян Сергій відіграв 16 матчів і відзначився однією результативною передачею.

У 2018-му юнацька збірна України з Логачем у складі виграла домашній чемпіонат світу в дивізіоні 1В. Загалом за плечима Сергія – п’ять чемпіонатів світу в дивізіоні 1В: два серед юнаків (2018, 2019) і три серед молоді (2017, 2018, 2019). З 2021 року Сергій отримує виклики до лав національної збірної України і зокрема працював з командою під час літніх відновлювальних зборів-2022.

Грав з Логачем за срібну команду Олімпійського коледжу імені Піддубного U16 і його нинішній партнер за «Енергією» Ярослав Панченко. Потім їхні клубні шляхи розійшлися, оскільки Ярослав перебрався до Новояворівська на Львівщині і виступав за «Галицьких Левів». З галичанами киянин став у 2018-му бронзовим призером чемпіонату України U20, дебютував за дорослу команду в національному чемпіонаті (27 матчів, гол + 6 передач).

З літа 2018-го Панченко опинився в «Білому Барсі». І став разом із Логачем чемпіоном України U20 у 2019-му. За головну команду «барсів»/БСФК Ярослав грав із перервами чотири роки (2018-2022). Перерви були пов’язані з виступами за київський «Сокіл», за який хокеїст провів два неповних сезони – 63 матчі, 7 голів + 11 передач. Панченко допоміг відродженому «Соколу» виграти срібло чемпіонату України-2020/2021 і золото попереднього сезону, а також став у складі «соколят» переможцем національної першості U20 у 2021-му.

Ярослав виступав на двох чемпіонатах світу: в дивізіоні 1А серед юнаків і дивізіоні 1В серед молоді в 2019-му. З 2021 року Панченко отримує виклики з національної збірної України, за яку провів три поєдинки на торішньому Різдвяному кубку в польському Битомі.

Окрім Логача, Панченка, Дуве і Лисака в складі «Енергії» виступає ще один українець – 17-річний нападник Артем Редько. В системі «Енергії» він знаходиться з початку поточного року і провів за клуб з Електреная 16 матчів, у яких відзначився двома голами і одним асистом.

29-річний оборонець збірної України Всеволод Толстушко став гравцем клубу угорської Ерстеліги «Дунайварош». Наш хокеїст підписав контракт на один сезон.

Толстушко – корінний киянин і вихованець школи «Сокола». Дорослу кар’єру він розпочинав у рідному клубі, провівши за «Сокіл» в 2011-2013 роках 50 матчів (4 голи + 4 передачі) і допоміг киянам здобути срібні нагороди національного чемпіонату-2012/2013.

Також Всеволод виступав у першості України за «Вінницьких Гайдамаків», «Донбас» і «Галицьких Левів». З донеччанами Толстушко двічі став чемпіоном країни (2016, 2017). За підсумками сезону-2015/2016 Всеволод з 45-ма передачами став найкращим асистентом турніру серед оборонців.

Левова частка кар’єри Толстушка в Україні минула в складі «Кременчука». За команду Олександра Савицького Всеволод грав з 2018-го по лютий 2022-го, став з «Кременчуком» чемпіоном України-2020, двічі здобував срібні і двічі бронзові медалі. За підсумками сезону-2018/2019 Толстушко був визнаний найкращим оборонцем України.

Легіонерський досвід Всеволода теж доволі різнобарвний, хоча й нетривалий. Ще до війни, у сезоні-2013/2014 він виступав у Молодіжній хокейній лізі рф за «Дімітров». Сезон-2014/2015 Толстушко провів у чемпіонаті Франції за «Кан». Влітку 2018-го оборонець додав своїй кар’єрі присмаку екзотики, повиступавши в Новій Зеландії за «Кантенбері Ред Девілз».

У збірні України різних вікових категорій Толстушко запрошувався з 2009 року. Він грав на двох чемпіонатах світу U18 у другому дивізіоні, на двох світових першостях U20 у дивізіонах 2А і 1В. З 2015 року Всеволод постійно викликається до лав національної збірної України, за яку він грав на п’яти чемпіонатах світу і в двох олімпійських відборах. У 2016-му Толстушко допоміг національній збірній вийти в дивізіон 1А чемпіонату світу.

Наразі Всеволод уже розпочав тренування з «Дунайварошем». Команду очолює фінський фахівець Ніко Еронен, йому допомагають інший фін Самі Туомісоя і латвієць Рейніс Репсс. У поточному ростері «Дунайвароша» – 15 угорців, 6 фінів, 2 словенці і швед.

«Зі жодним з нових партнерів за командою досі не був знайомий, – коментує Всеволод. – Проте в «Дунайвароші» є люди, які знають Андрія Міхнова, Сашка Пересунька, а словенець Якоб Штан взагалі є близьким другом Данила Коржилецького. З ними відразу з’явилися спільні теми. Моєї розмовної англійської для вільного спілкування достатньо. Якщо чогось не розумію, то в команді стільки людей різних національностей, що обов’язково знайдеться, кому перекласти. В команді мене зустріли дуже гарно, в колективі приємна атмосфера».

21-річний нападник національної збірної України Михайло Чіканцев перейшов зі шведського клубу «Калікс» (дивізіон HockeyEttan) у команду польської Екстракляси «Подхале» з Нового Тарґа».

Чіканцев народився 28 серпня 2001 року в Єкатеринбурзі (РФ), проте оскільки батьки майбутнього хокеїста невдовзі перебралися на Львівщину, його дитинство і юність минули в Україні. Саме в Новояворівську, під керівництвом Михайла Чіканцева-старшого майбутній збірник почав заняття хокеєм у школі «Галицьких Левів». З «Левами» Михайло виграв срібло чемпіонату України U16 у 2017 році і бронзу національного чемпіонату U20 у 2018-му.

З осені 2018-го Чіканцев почав виступати за кордоном. Три роки він провів у Словаччині – починав з «Пухова», але закріпився і відіграв неповних три сезони за команди різних вікових категорій «Поважської Бистриці». Зі Словаччини Михайла запрошували до лав юнацької збірної України для участі в чемпіонаті світу-2019 у дивізіоні 1А.

З сезону-2021/2022 Михайло представляв шведський «Калікс». Він відіграв 18 матчів, у яких відзначився чотирма голами і 12-ма передачами, за команду U20, а за основний склад провів 23 поєдинки. «У Швеції потрапив у хокейне середовище, де є змога прогресувати», – казав хокеїст в інтерв’ю прес-службі ФХУ.

Вперше до лав національної збірної України тренерський штаб викликав Михайла торік у грудні, коли команда виступала на Різдвяному кубку в польському Битомі. Там Чіканцев провів усі три поєдинки проти збірних Угорщини, Франції і Польщі і заслужив непогані відгуки. Цьогоріч навесні Вадим Шахрайчук довикликав Чіканцева в ході тренувального збору національної збірної в угорському Мішкольці. В період підготовки, а надто під час товариських матчів Михайло проявив себе вельми добре і заслужив на потрапляння в заявку збірної на чемпіонаті світу в дивізіоні 1В, який відбувався в тому ж Битомі. Україна посіла на турнірі третє місце, а Чіканцев відіграв усі чотири поєдинки.

Михайло вже дебютував за «Подхале» у виїзному поєдинку проти «Заґлембє» з Сосновця. Дебют виявився успішним: команда з Нового Тарґа перемогла 3:0. Окрім Чіканцева, в складі переможців грали ще два українці: оборонець Олександр Александров і центрфорвард Олексій Ворона. Олексій, вийшовши в третій ланці, наприкінці першого періоду відзначився результативною передачею на фіна Алекса Маунулу, коли той закидав удруге. Загалом у семи матчах нинішнього сезону Ворона закинув дві шайби і зробив дві передачі.

Нападник збірної України Ілля Коренчук підписав однорічний контракт із командою віце-чемпіонів Польщі – ГКС «Тихи».
28-річний крайній форвард Коренчук минулого сезону провів у торуньській «Енергі» і став найкращим бомбардиром команди. У 40 іграх регулярного чемпіонату українець набрав 41 (21+20) очко та фінішував у Топ-5 найкращих бомбардирів польської ліги. Крім того, Ілля закинув ще дві шайби у плей-оф.
На чемпіонаті світу в Таллінні, що завершився в квітні, Ілля Коренчук у складі збірної України завершив форум на другому місці в дивізіоні 1B і записав до свого активу 10 (6+4) очок у п'яти матчах.

Колишній гравець дніпровського «Динамо» та «Донбасу» 20-річний Станіслав Садовіков продовжить кар'єру у клубі «Берані» (Злін), який цього року став переможцем чемпіонату Чехії у першій лізі.
Український форвард розпочинав сезон-2022/23 у Данії у кольорах «Херлева», потім вирушив удосконалювати свою кар'єру у Чехію до молодіжної команди «Берані», де показав хорошу результативність (18 очок у 23 матчах) та отримав виклик у дорослу команду зі Зліна, яку тренує Мілош Ржига-молодший. Садовиков швидко закріпився серед професіоналів, а вже у плей-оф (15 ігор, 1 гол, 2 передачі) відвоював місце у першій п'ятірці команди та допоміг «Берані» з шостого місця у регулярному чемпіонаті стати чемпіоном у першій лізі!
Наприкінці цього сезону керівництво «Берані» запропонувало гравцю молодіжної збірної України Станіславу Садовикову продовжити співпрацю і хокеїст прийняв пропозицію.

Денис Бондаренко став гравцем Айсфайтерз Ляйпціг

Капітан національної збірної України, 25-річний Ігор Мережко наступний сезон проведе в команді словацької Екстраліги «Спішська Нова Весь». До Словаччини Ігор перебрався з данського «Оденсе Бульдоґз».

«Ігор – прототип сучасного оборонця атакувального плану, який нас давно цікавить і ми радіємо, що нарешті змогли підписати з ним контракт, – каже генеральний менеджер «Спішська Нова Весь» Ріхард Репач. – Правша з прекрасною статурою, відмінною рухливістю і водночас першим кидком. Вірю, що він стане чудовим гравцем у силових поєдинках і підтримає атаку нашої команди. Це була одна зі складових, якої нам бракувало в оборонцях попереднього сезону. Ми отримали кілька хороших рекомендацій про Ігоря. Наприклад, також від нашого колишнього гравця Отто Ніємінена. Я переконаний, що він також пасуватиме до нашої команди з точки зору характеру. Бажаю йому міцного здоров’я і якомога більше переможних матчів у нашій формі».

Зауважимо, що «Спішська Нова Весь» дійшла до півфіналу словацької Екстраліги минулого сезону і поступилася там 3:4 «Зволену». За команду також виступає вихованець українського хокею зі словацьким паспортом, нападник Олексій Миклуха.

Мережко був одним із найрезультативніших оборонців данської Metal Ligaen попереднього сезону. В 54-х матчах він закинув 15 шайб і віддав 29 передач. «Бульдоги» в регулярному чемпіонаті посіли друге місце, але програли в чвертьфіналі плей-оф «Гарлеву».

На чемпіонаті світу-2023 в дивізіоні 1В Мережко був лідером збірної України. В п’яти матчах він закинув 3 шайби і віддав 10 передач та був названий найкращим оборонцем турніру.