Уже тепер колишній тренер національної збірної України Олександр Сеуканд каже, що «синьо-жовтих» може очолити білоруський або російський фахівець, алек в жодному разі не можна запрошувати когось із Штатів чи Канади. Про це відомий фахівець розповів в інтерв’ю turnir.com.ua.

Рішення керівництва Федерації вважаю справедливим, — розпочав розмову Олександр Сеуканд. — В мене в контракті був пункт, згідно з яким переді мною було поставлене завдання посісти перше місце в групі. Ми завдання не виконали. Заяву на звільнення я написав ще у вівторок, тим паче, що сила контракту зі збірною завершується десь на днях.

Чого забракло нашій збірній для того, аби виконати завдання?
З цією командою я не один рік, виріс з нею, змужнів і, мабуть, постарів. Хлопці дуже старалися. Я за ними спостерігав не зі сторони, а з середини, тому усе бачив. А такого шаленого настрою на перемогу давно не помічав. Але це спорт, перемагає той, хто забиває. Впевнений, хто бачив наші матчі, сорому не відчував.

Хто, на ваш погляд, заслуговує на пост головного тренера збірної?
Перш за все, наша еліта ще не вичерпала себе. Наші провідні гравці грали на Олімпіаді, мають великий досвід. Звісно, в них є проблеми зі здоров’ям, з мотивацією. Отож, потрібно працювати з ними в психологічному плані. Важко думати про майбутнє, після такого настрою, як в них був на останньому чемпіонаті світу. Керівництво Федерація хокею України хоче запросити групу «Б» в Київ. А це великий крок. Дай Бог, щоб найкращі хокеїсти приїхали і вирішили питання першого місця. А стосовно мого наступника, то я певен, що в жодному разі не потрібно запрошувати американця чи канадця. Український комітет хокею дуже специфічний, тому наставник збірної повинен знати його структуру. Отож, мого наступника варто пошукати в близькому зарубіжжі: Росії, Білорусі. Потрібен фахівець, який зможе повести за собою хлопців. Водночас, хотів би застерегти нашу Федерацію: бережно ставтеся до своїх кадрів. Їх не багато, але доморощених фахівців потрібно виховувати, берегти, не «розстрілювати на місці» при першій же помилці, а дозволити набиратися досвіду.

Наші провідні гравці, ви кажете, ще не вичерпали себе. А буде кому представляти нашу країну на міжнародній арені через 4-5 років?
В пресі часто пишуть, що Сеуканд не дає можливості грати молоді. А я вам так скажу…. Наша юнацька вилетіла з групи Б, молодіжна збірна ледве втрималася в групі Б. Ось такі результати демонструє підростаюче покоління. Виховання молоді – це час, гроші, її треба вчити, тренувати. Проблеми є… Мені здається, потрібно йти шляхом казахів чи білорусів. Тобто, повертати тих українців, які прийняли громадянство Росії чи якоїсь іншої країни. На цьому шляху знайдемо справжній клондайк. Талантів дуже багато. Візьміть ту ж збірну Росії. На чемпіонаті світу в її складі грає Твердовський та Вишневський. Обоє вихованці нашого хокею. А дуже багато наших претендувало, а не потрапило в збірну.

А за кого вболіваєте на чемпіонаті світу?
За збірну Росії.

Вважаєте її найсильнішою чи просто вболіваєте, як за географічного сусіда?
Симпатизую, як сусіду. Український хокей народився завдяки російському. В нас багато спільного.

Глеб Ваколюк (turnir.com.ua, 24.04.2009)

Глеб Ваколюк