«Моя команда?» — перепитав Анатолій Степанищев у журналіста, котрий попросив його оцінити гру української збірної в зустрічах із поляками. І справді, одного з наставників «Сокола» Федерація хокею України призначила старшим тренером національної команди поки що на два грудневі товариські матчі. Адже, як відомо, головний керманич «синьо–жовтих» Михайло Захаров розривається на три фронти.

Пробувши тиждень тому в Києві всього кілька годин і навіть не зайшовши в роздягальню до гравців, білоруський фахівець полетів до Мінська тренувати збірну своєї держави. Звісно, така поведінка Захарова не робить йому честі, але як терпить подібне ФХУ? Виходить, що федерація сама себе принижує, дозволяючи головній команді країни перебувати в записнику тренера на третьорядних ролях. Невже неможливо знайти гідного наставника, котрий погодився б керувати збірною України, хоча б суміщаючи цей пост із клубом (якщо вже не вдалося обійтися без цього), але аж ніяк не з іншою збірною? Подібні аналоги у світовій історії ще треба пошукати.

Поки що ж «синьо–жовті» й далі перебувають у «підвішеному» стані. Як сказав один із лідерів команди Костянтин Касянчук, справа хокеїстів — грати, а організаційні питання має вирішувати ФХУ. Щоправда, вдається це їй не надто успішно, але це вже інша пісня...

Трибуни київського Палацу спорту і в п’ятницю, і в суботу збирали близько трьох тисяч глядачів — ціна квитків у 15 гривень не відлякувала. Було помітно, що спочатку українці недооцінили колег по першому дивізіону світового хокею, що вилилося в дві пропущені шайби. Першу з них Костянтин Симчук несподівано пустив поміж ніг після дальнього кидка. Але наші зуміли проявити характер і уникнути поразки.

Спочатку одну шайбу відіграв форвард Олександр Матерухін, який разом із партнером по мінській «Юності» Олегом Тимченком вирізнявся рухливістю. А за 43 секунди до фінальної сирени Дмитро Цируль проштовхнув шайбу за лінію воріт суперника. Поляки були настільки обурені рішенням українських суддів зарахувати гол, що відмовилися грати овертайм.

Наступного дня українці підійшли до справи серйозніше, й майже весь матч штурмували володіння гостей. Роботи в нашого кіпера Ігоря Карпенка практично не було. Та досягли свого господарі лише під завісу двобою. Артем Бондарєв із «Німана» відзначився з п’ятачка, а Андрій Міхнов із «Лади» завершив зусилля трійки гравців КХЛ, де йому допомагали Касянчук і Шахрайчук. Узагалі ж наші легіонери з відкритого чемпіонату Росії частенько намагалися вирішити долю моменту самотужки, але проти організованих і налаштованих на «бетонний» захист поляків це не спрацьовувало.

Після матчів Анатолій Степанищев схвально відгукнувся про суперника, розповівши, що збірній України довелося перейти на гру в три п’ятірки й докласти максимум зусиль для перемоги. А Міхнов припустив, що в першій зустрічі наші не налаштувалися як слід на суперника, а загалом грали непогано. Хіба що слабенько реалізовували гольові моменти.

ТАБЛО

Товариські матчі

Україна — Польща — 2:2 (0:1, 0:1, 2:0; Матерухін, 37 (більш.); Цируль, 60 — Козловський, 20; Рожанський, 24), 2:0 (Бондарєв, 48 (більш.); Міхнов, 50).

ОРГАНІЗАЦІЯ

Хокеїсти збірної України назвали жахливим лід у Палаці спорту. У крихкому покритті було чимало тріщин і ям, потрапивши в які ковзаном, можна було отримати серйозну травму. Тож на тренуванні хлопці, аби уникнути неприємностей, ставили на лід... відра. Крім того, засмутив гравців і напис із помилкою на тренувальній формі — замість слова team (команда — англ.), там було написано tean. «Ми колгосп чи національна збірна?» — обурювався Андрій Срюбко.

Зате під час матчів VIP–ложу заповнили численні керівники ФХУ. А один із них, за словами міліціонера й контролерки, навіть заборонив телевізійникам ставити поблизу камери, бо вони... заважають носити гостям їжу. Замість того, щоб подякувати журналістам за популяризацію хокею й організувати хоча б прес–конференцію, чиновники не дозволяли їм працювати в нормальних умовах.

Андрій Фоменко (Україна Молода, 22.12.2009)

Андрій Фоменко