- Артеме, вітаємо тебе з офіційним дебютом у складі національної збірної України!

- Щиро дякую!

- Як оцінюєш свій дебют?

- Я гадаю, що оцінку варто ставити по завершенні чемпіонату. Адже по першим двом поєдинкам судити зарано. Хочеться мати хороший настрій по завершенні чемпіонату.

- На початку сезону, коли ти отримав виклик на збір національної збірної, ти запевнив, що зробиш усе можливе аби потрапити в число 22-х учасників чемпіонату світу у Тілбурзі. Чи вірив ти тоді, що зможеш досягти поставленої мети? Адже ти майже сім років не запрошувався до збірної…

- Спочатку я дуже вірив, але після входження в сезон рівень впевненості зменшився. Я працював весь сезон, намагався зарекомендувати себе і ось я тут, у Тілбурзі.

- Твоя ланка покликана в першу чергу руйнувати атакувальні дії суперника. Але після двох матчів у вас показник 5:0. Такий результат пов’язаний зі слабкістю суперників?

- Сила суперників – це немаловажний фактор. У нас четверта ланка, ми зірок з неба не хапаємо. Ми намагаємося виконати настанову головного тренера. Саме тому ми і маємо непоганий результат. Під керівництвом Михайла Захарова працювати дуже приємно. Ви самі бачите перші результати.

- Ти бачив матчі збірних Японії та Австрії на цьому чемпіонаті. Що можеш сказати про сильні та слабкі сторони цих команд?

- Чесно кажучи, я австрійців на цьому чемпіонаті ще не бачив – планую завтра переглянути їх гру. Що ж до Японії, то це дуже швидка команда. Мені дуже сподобалась їх гра. З точки зору тактики вони грають дуже грамотно, майже безпомилково. Просто нам з цими суперниками не буде. Потрібно серйозно готуватися до цих матчів і перемагати суперника.

- Чи має значення календар змагань? У нас матчі з Японією та Австрією йдуть один за одним.

- Це не має такого вже й великого значення. Між матчами у нас буде вдосталь часу на відновлення, адже з японцями ми гратимемо в першій половині дня, а з австрійцями – ввечері. Півтори доби достатньо для того аби відновити втрачені сили. Одне я знаю напевне – непотрібно економити сили.

- У тебе на светрі 13-й номер. Не було забобонних передчуттів щодо цього?

- Це сталося випадково. На матч проти ХК «Гомель» (який так і не було зіграно) я був заявлений саме під 13-м номером. Так вже сталося, що й на чемпіонат світу мене заявили під тринадцятим номером. Спочатку цей номер дав мені можливість потрапити до заявки збірної, а перші дві зустрічі на чемпіонаті для мене пройшли вдало. Тож наразі цей номер для мене є щасливим.

- Як ти вважаєш, за рахунок чого ми маємо перемагати на цьому чемпіонаті?

- Гадаю, що для перемоги потрібно зібрати разом багато компонентів. Це і командні дії, і тактична підготовка, і реалізація гольових моментів. Майстерності має вистачити. Також не слід забувати і про фізичні сили. Підготувались ми непогано. Головне – втримати переможну ходу до завершення чемпіонату.

Джерело: Прес-служба ФХУ