На чемпіонаті світу з хокею, який відбувся у Любляні, і де українці зайняли останнє місце, нічого дивного не сталося. Все логічно. В країні, де хокей — це гра не для олігархів (поки що), де немає ковзанок, дитячих хокейних команд — не може бути сильної збірної.
Доживають у команді ветерани: Климентьєв, Касянчук, Шафаренко та Карпенко, які ще виступали за збірну більше 10 років тому. Ще роки 2-3 і буде пустота. Результати виступу наших молодіжок, які грають з такими командами як Корея, і про еліту поки не мріють, цьому зайве підтвердження.
Що ж ми показали у Словенії? Абсолютно нічого, і зайвий раз довели, що хокей в Україні помирає. Перші поминки були у Любляні, а якщо не буде хірургічного втручання, то у 2013 буде й годовий обід. На льодових майданчиках Словенії був повний провал.
Збірна України стала абсолютним лідером за штрафними хвилинами, а за кидками по воротах ми лише трохи обійшли японців та словенців. І якщо у матчі з Австрією українці дали бій, і програли лише в одну шайбу, то у грі з тими ж угорцями, британцями та словенцями збірна України виглядали безпорадно.
За збірну грали індивідуально сильні гравці, а ось команди України не було. Чому це так сталося — питання до екс-головного тренера команди пана Анатолія Хоменка та нинішнього очільника Федерації хокею України Анатолія Брезвіна. Що стосується діяльності останнього на посаді очільника ФХУ, то краще скажуть результати виступів національної команди за часів його правління.
До 2007 року збірна України стабільно грала в еліті світовохо хокею. У призерах не були, але дев'яте місце займали, а на Олімпаді-2002 увійшли до ТОР-10. Змінивши у 2006 році на посаді президента ФХУ Олександра Омельченка, Брезвін так і не зумів домовитися з українськими гравцями з НХЛ. Вони жодного разу за ці роки не приїхали в національну команду. Не зумів керівник українського хокею повернути і найуспішнішого тренера національної команди Анатолія Богданова.
Тренерські рокіровки — це слабке місце очільника ФФУ. Сеуканд змінювався на Голубовича, потім знову Сеуканд, і ще один месія — Захаров... Результату нуль, відповідальності також ніхто на себе не взяв. Єдине правильне рішення — у 2011 році запросили Дейва Льюїса, але зі збірною він працював не довго. Завдання на підвищення в класі не виконав і його позбулися, а варто було з канадцем почекати рік-другий. Вже потім знайшли Хоменка, а кінець цієї трагічної історії ми усі знаємо.
Ще одне питання, що робити? Натуралізовувати шведів чи фіннів не вийде, у них і так життя не погане, і ліги в них сильніше. Ростити молодь, можливо, але це переспектива на найближчі 10-15 років. Найголовініше нині не втратити нинішнє покоління хокеїстів (15-20 років). Не дати їм стати росіянами, білорусами чи казахами. Підсилити власну національну лігу і розставити потрібних людей в керівництві ФХУ.
Що після провалу у Словенії зробив Брезвін як президент? Подав у відставку, взяв хоч трохи провини на себе? Ні, він прийняв відставку Анатолія Хоменка і збирається призначити на посаду головного тренера збірної України Олександра Куликова, який очолював «Донбас»...
Ще один факт. У Вікіпедії наведений склад Ради Федерації хокею. Так от, серед 20 чоловік, в хокей грав на професійному рівні лише Анатолій Найда. Є там Саламатін та інші браття Брезвіна по партійній лінії. А хокеїстів 1...
P.S Якщо нині комусь нагадати, що ще 7-8 років тому збірна України грала на рівних зі Швецією (2:3. ЧС-2005), перемагала Данію (2:1, ЧС-2005), то не повірять, але це було. Була перемога і над Росією на Кубку Спартака...
Іван Сірко, champion.com.ua
Ось що хочу сказати з цього приводу...