хоккей, hockey, сокол
киев, сокіл київ, sokol kiev kiew, нхл, чемпионат мира, hockey fights, мир хоккея, equipment,
украинский хоккей, чемпионат мира по хоккею, детский хоккей
Після захоплюючого та надрезультативного першого фіналу плей-оф зі зливою шайб, другий поєдинок битви за «золото» вийшов обережнішим і подарував шанувальникам хокею напружений, але «дієтичний» хокей, де єдиний гол прийшов лише в третьому періоді після індивідуальних дій Олексія Янішевського. Форвард «Сокола» закинув свою другу шайбу у фінальній серії та допоміг киянам зрівняти рахунок у серії до трьох перемог – 1:1.
І якщо голів у цьому матчі вийшло обмаль, то спекотної і жорсткої боротьби у грі вистачало. На жаль, у першому періоді після зіткнення з гравцем «Сокола» травму руки отримав та відправився до лікарні Михайло Геворкян, а у другій 20-хвилинці дісталося по обличчю викликаному до збірної України захиснику-дебютанту Микиті Круглякову, проте молодий оборонець «Кременчука» мужньо продовжив зустріч…
Можливо, травми, пошкодження та дискваліфікація (гру пропускав лідер першої ланки Гліб Кривошапкін) знизили потенціал господарів, а «Сокіл», який стійко захищався два періоди, вистояв та підловив «кременчужан» у третьому відрізку гри. Могли гості і більше забивати у заключному періоді, але Кирило Кучер «утримав» свою команду у зустрічі, щоправда, «витягнути» цей фінал «помаранчево-чорним» не вдалося навіть із шостим польовим гравцем…
Відзначимо, що цей матч став в один рядок найбільш «сухих» фіналів в історії українського хокею разом із фіналом-2010 (гра №1 «Сокіл» – «Донбас» – 0:1) та фіналом-2020 (гра №3 «Донбас» – «Кременчук» – 0:1).
Ось що хочу сказати з цього приводу...