Чергові виїзні матчі в рамках вищої російської ліги флагман українського хокею провів у Рязані й Воскресенську. Рязанцям «Сокіл» виклав урок гри в хокей у першому матчі, а в другому таки здався під натиском непоступливих господарів. Ще більш принциповими вийшли поєдинки киян із третьою наразі командою дивізіону «Захід» — воскресенським «Хіміком».
Клуб із невеликого підмосковного містечка має великі традиції — веде свою історію з 1953 року, чотири рази ставав призером чемпіонату СРСР, виховав чимало зірок світового масштабу, які ставали олімпійськими чемпіонами й чемпіонами світу, володарями Кубка Стенлі. Лише розкол у «хімічній» родині три роки тому призвів до того, що в суперлізі нині виступає «Хімік» з Митіщ, а воскресенці грають у вищому дивізіоні. Але в тому, що хокей у 80–тисячному місті стоїть для його мешканців на першому місці, кореспондент «УМ» переконався на власні очі. Усе тут крутиться навколо «найшвидшої у світі гри». 4000 крісел для глядачів в оновленому льодовому палаці «Підмосков’я» майже завжди заповнюються під зав’язку (вхід для вболівальників безкоштовний). А поряд з ареною розташовані ковзанки, на яких усі бажаючі можуть безкоштовно покататися на ковзанах чи пограти в хокей.
Після видовищного протистояння «Хіміка» й «Сокола» в Києві (3:4 і 8:3) українську команду у Воскресенську чекали особливо нетерпляче. За словами місцевих журналістів, лише вдруге в сезоні публіка підтримувала «синьо–жовтих» (це кольори місцевого клубу) так палко. Особливо «гаряче» глядачі зустрічали київського форварда Дмитра Цируля, який минулий сезон провів саме у Воскресенську. Фанам не сподобалося інтерв’ю українця, в якому він висловився про те, що в цьому місті ніде провести вільний час. Із цієї нагоди в палаці повісили величезний плакат, на якому Цирулю пропонували знижки від імені численних закладів міста.
Центрфорвард збірної України відповів «хімікам» двома голами в їхні ворота в матчі суботи. Причому перший із них суддя зарахував лише після перегляду відеоповтору. Взагалі ж українська команда діяла напрочуд злагоджено: швидко відігравшись, «соколи» повели перед ще в другому періоді — 4:2, а в останній 20–хвилинці вдало зіграли на контратаках.
На останньому рубежі тільки другий матч у цьому чемпіонаті відіграв Ігор Карпенко. Воротар збірної України хоч і заробив дві хвилини штрафу вже на старті двобою, не припустився жодної серйозної помилки. А от його візаві Андрій Васильєв так рознервувався, що за дві секунди до фінальної сирени просто викинув ключку, за що й отримав від арбітра покарання у вигляді штрафного кидка. Під улюлюкання публіки його на «відмінно» виконав той самий Цируль. У підсумку — розгромна перемога гостей, 6:2.
Успішний перший матч не минув для колективу Олександра Сеуканда безслідно. Отримали ушкодження й не змогли вийти на лід у неділю нападник Черненко та захисник Савицький. Їх замінили Бобровников і Лясковський, які разом з іще п’ятьма колегами провели «розкатку» зранку перед повторною грою. Пост номер один Ігор Карпенко заплановано передав Вадиму Селіверстову.
Невдача «Хіміка» розізлила не лише тренерів і гравців команди, а й керівництво клубу та міста, тож задля успіху колективу пообіцяли підвищені преміальні. У воскресенців з’явився додатковий стимул відігратися, але головними героями (із приставкою «анти–») на льоду були арбітри. Раз по раз вони примудрялися фіксувати порушення правил з боку «Сокола», тоді як господарям нерідко пробачали подібні вчинки. Упродовж позавчорашнього поєдинку гостям доводилося п’ять (!) разів грати втрьох проти повного складу суперників, але в ці хвилини кияни зуміли вистояти. Та все ж занадто багато сил було витрачено на захист своїх володінь.
Суддівське свавілля призвело до кількох «розборок». Дії головного рефері та його асистентів вивели з рівноваги навіть ветеранів Юрія Гунька й Віталія Литвиненка: перший пішов у сутичку біля воріт суперника, а другий відзначився силовими прийомами, які застосовує нечасто.
До речі, працівник «Хіміка», який веде пряму текстову трансляцію в інтернеті, дозволяє собі не надто чемні висловлювання на адресу суперників (ХК «Бєлгород» навіть збирався подавати на нього в суд). Зокрема, звіт про недільний матч цей писака почав «дотепами» на тему сала, а під кінець — написав, що киянину Срюбку дісталося від Галкіна, хоча насправді постраждав гравець господарів. Наш захисник уже після поєдинку хотів повчити воскресенця писати правду, але той, на своє щастя, встиг забігти доволі далеко...
Варто сказати, що й кияни провели не найкращий матч, особливо стартові 20 хвилин. Селіверстов не зміг врятувати «Сокіл» від влучного кидка Боброва в кут воріт (хоча пізніше просто творив дива), а потім Пастух «обрізався» в чужій зоні, внаслідок чого господарі вели перед уже 2:0.
За рахунку 3:1, щойно «синьо–білі» закривали «Хімік» у його зоні, гру ламало чергове вилучення. За матч кияни назбирали 36 хвилин штрафу, тоді як господарі — вдвічі менше. Попри це, одного разу в судді був привід вказати на центр після атаки «Сокола». Однак, переглянувши повтор кидка Бобровникова, рефері визначив, що шайба влучила в поперечину, а не в «залізяку» всередині воріт. Крім того, ще двічі росіян рятував каркас після кидків Цируля. Намагаючись врятувати матч, кияни поміняли голкіпера на шостого польового гравця, але пропустили в порожні ворота.
Утім, зібравши половину очок з останніх виїзних матчів, «Сокіл» залишився на п’ятому місці й продовжує боротьбу за якомога вищу позицію в регулярному чемпіонаті, аби мати перевагу свого майданчика в «плей–оф». А грати в матчах «на виліт» команда таки збирається (питання перебуває на стадії вирішення).
Найближчими вихідними чимало київських гравців одягнуть форму збірної України, аби виступити на турнірі в Голландії. А наступні матчі в російській першості «Сокіл» зіграє 12–13 лютого вдома проти леніногорського «Нафтовика».
ПІСЛЯМОВА
Олександр Сеуканд,
головний тренер «Сокола»:
— Я не пішов на прес–конференцію, аби не наговорити неприємних речей. Те, що витворяли арбітри в неділю, інакше як «безпрєдєлом» не назвеш. Добре, що це бачить керівництво «Сокола», а тепер і українські журналісти змогли оцінити дії суддів щодо нас у гостьових матчах.
Ми провалили перший період повторного двобою, але надалі хлопці зібралися й намагалися переломити хід зустрічі. Та поки що ніхто в світі не навчився вигравати втрьох проти п’яти суперників.
Анатолій Степанищев,
тренер «Сокола»:
— Перед виїзними матчами ми особливо часто відпрацьовуємо на тренуваннях гру в меншості. Суперники ж у більшості діяли занадто академічно, довго розігруючи шайбу й перекладаючи відповідальність за вирішальний кидок один на одного. У нас є мета вигравати кожен матч, але за існуючого стану речей і 50 відсотків набраних очок на виїзді — непоганий результат.
Юрій Новиков,
головний тренер «Хіміка»:
— У першому матчі дві наші кращі п’ятірки зіграли дуже слабо. Але в неділю зуміли налаштуватися як слід на гідного суперника й порадувати вболівальників перемогою. Хоча гра в більшості мене не надихає — надто вже хлопці нервували.
Дмитро Цируль,
нападаючий «Сокола»:
— Над плакатом прихильників «Хіміка» я посміявся разом і з партнерами по команді, і з воскресенськими хокеїстами. А заклади, які мені запропонували відвідати, насправді не дуже привабливі. Але мені приємна увага вболівальників — раз моє фото тут і досі розміщують на програмках до матчу, значить, добре пам’ятають.
ТАБЛО
Відкрита першість Росії. Вища ліга. Дивізіон «Захід». 25–й тур. «Хімік» — «Сокіл» — 2:6 (1:1, 1:3, 0:2; Стулов, 14 (більш.); Біккіняєв, 24 — Яковенко, 15; Аверкін, 23 (більш.); Цируль, 26, 60 (буліт); Зоткін, 29; Малов, 56), 4:1 (2:0, 1:1, 1:0; Бобров, 2; Нігматуллін, 20; Романовський, 21; Гордіюк, 60 (п. в.) — Пастух, 25); «Рязань» — «Бєлгород» — 2:4, 4:1; «Нафтовик» (А) — ЦСК ВВС — 4:2, 1:2 ОТ; «Нафтовик» (Л) — «Аріада–Акпарс» — 2:1 ОТ, 5:7; «Кристал» (Е) — «Газпром–ОГУ» — 5:4 (бул.), 5:7; «Капітан» — «Крилья сов.» — 4:5 (бул.), 5:4; «Дмитров» —«Дизель» — 2:0, 3:4 (бул.); «Титан» — «Кристал» (С) — 4:1, 3:2.
Лідери: «Дмитров» — 104 (50), «Дизель» — 99 (48), «Хімік» — 92 (48), «Нафтовик» (А) — 91 (48), «Сокіл» — 88 (50), «Нафтовик» (Л) — 84 (48), «Бєлгород» — 80 (50), «Крилья сов.» — 78 (48), «Аріада» — 72 (50)...
Андрій Фоменко (Україна Молода, 05.02.2008)
Андрій Фоменко
Ось що хочу сказати з цього приводу...