Бобровников 10 років був капітаном ”Сокола”. У команді грає 18-й сезон. Зустрілися після одного із тренувань хокеїста в спорткомплексі ”Авангард”. Розмовляємо російською.
Цього сезону ”Сокіл” дебютував у вищій лізі чемпіонату Росії. Нині команда посідає п’яте місце в турнірній таблиці. Як оцінюєте виступ команди?
— Думаю, його можна назвати вдалим. На ”четвірку” за 5-бальною шкалою. Хоча, якби людей до команди збирали не в останній момент і була б планомірна підготовка до турніру, виступили б краще. Бо в ”Соколі” достатньо людей, які грали і на чемпіонаті світу, і в російській суперлізі — найсильнішій у Європі. Добре, що уболівальник згадав, що в Києві є хокей. За свою кар’єру неодноразово чув, що український хокей відроджується. Але йому завжди щось перешкоджало, у країні відбувалися політичні ігри.
За останні роки гравці ”Сокола” неодноразово відчували побутові проблеми. Як із цим нині?
— Жодних проблем у побуті немає. Забезпечення інвентарем, організація поїздок, проживання, харчування — усе на рівні. Є проблеми ігрового характеру: до команди прийшло багато нових хокеїстів, і взаємодія між ними ще не відпрацьована. Шкутильгала дисципліна, та ще й судді в деяких матчах нас ”давили”. Наприклад у Воскресенську: у матчі з ”Хіміком” ми п’ять разів грали маючи на два хокеїсти менше.
Як російський уболівальник ставиться до ”Сокола”?
— У російській вищій лізі грають команди з міст, де крім хокею немає нічого з ігрових видів спорту. Трибуни на матчах заповнені. Здебільшого гравцям ”Сокола” російські уболівальники кричать ”сало” та ”хохли”.
”Сокіл” грає два матчі поспіль і, як правило, один виграє, у другому поступається. Чому?
— Питання психології. Після перемоги розслаблюєшся і виходиш незібраний, а якщо програш перший матч, ”рвеш” усіх у другому.
Київський клуб перед чемпіонатом ставив завдання увійти до восьми найкращих команд і грати далі у плей-офф. Потрапили. Які завдання стоятимуть перед командою надалі?
— Це запитання не до мене. У квітні збірна України гратиме на чемпіонаті світу. Тоді ж відбуватимуться вирішальні поєдинки плей-офф. Можливо, на початковій стадії ми зіграємо, а далі виступатиме друга команда через зайнятість основних гравців на чемпіонату світу. А взагалі завдання оголошуються перед початком кожного раунду в залежності від сили суперника. За перше місце нам у будь-якому випадку боротися нереально. Якби його посіли, могли б претендувати на вихід до російської суперліги, яка з наступного сезону перетвориться на відкриту континентальну лігу. Але для виступу на цьому рівні в ”Сокола” недостатня інфраструктура.
Чим займетеся після завершення спортивної кар’єри?
— Сказати, що я не думав над цим питанням, — збрехати. Але якогось рішення поки що не прийняв. Якщо хокей розвиватиметься як нині, то попит на фахівців має бути. А з іншого боку... Хокейна ”яма” в Україні була настільки великою, що я не впевнений, чи буде кого тренувати. Хокей — дорогий вид спорту навіть у дитячому плані. Не кожен зможе навчатися в хокейній школі: за форму потрібно буде викласти майже тисячу доларів, а діти швидко ростуть. Дорослому можна купити і три роки кататися.
Василю, ви спостерігали за радянським хокеєм, потім була незалежність, білоруський чемпіонат, нині — російська вища ліга. Чи можна порівняти ці періоди?
— У радянському хокеї було більше видатних особистостей, але сучасний — набагато швидший.
1971, 8 листопада — Василь Бобровников народився в Києві
1989 — почав виступати за ”Сокіл”
1993 — дебютував за національну збірну України
1999 — переможець Універсіади у складі студентської збірної України
9-разовий чемпіон України, учасник чемпіонатів світу. За збірну України провів 182 матчі, закинув 31 шайбу і віддав 42 результативні передачі
Одружений
Ірина Козюпа (Газета по-українськи, 20.02.2008)
Ірина Козюпа
Ось що хочу сказати з цього приводу...