Скільки триває ваша спортивна кар’єра? — питаю нападаючого.
— Усе життя. Коли мені було шість років, мій батько, страшенний любитель хокею, взяв мене за руку і привів на тренування. Так усе й почалося.
Виступи за які команди запам’яталися найбільше?
— Я грав за московський ЦСКА, коли його ще тренував легендарний Віктор Тихонов. Виступав у складі московського ”Динамо” та омського ”Авангарду”. П’ять років провів у Білорусії, граючи за ”Гомель” та мінську ”Юність”.
Чому вирішили грати за вінницький колектив?
— У мене перед вінницькими колегами давній боржок. 2006 року вони на своєму автобусі привезли мене в Україну з чемпіонату світу в Латвії. Тоді я відмовився виступати за збірну, і для мене було проблемою повернутися на батьківщину. Тепер я граю за ”Патріот” на добровільних засадах. Виступатиму тут, доки дозволятиме робота. Я живу в Києві, працюю директором із зовнішньоекономічних відносин в одній із фірм.
Чи є перспективи в українського хокею?
— У нас немає хокею — є лише назва. Доки у нас не відкриють достатньо дитячих хокейних шкіл та льодових палаців, діла не буде. Наприклад, у Білорусії розвинута хокейна інфраструктура, тому їхня збірна значно сильніша за нашу. Я вже не кажу про Росію. Вона — лідер світового хокею. Канада, Швеція, Фінляндія, Чехія та Словаччина — фаворити, але росіянам поступляться на Олімпіаді-2010. Швейцарці та білоруси просто середняки.
Хто для вас авторитет у хокеї?
— Гравець збірної Росії та ”Вашингтона” Сергій Федоров. На високому рівні він грає 20 років. Сергію вже 39, а досі тримає марку. На відміну від того ж Павла Буре, який яскраво спалахнув і згас.
Артур Колесник (Газета по-українськи, 26.02.2009)
Артур Колесник
Ось що хочу сказати з цього приводу...