Нещодавно в чемпіонаті Професіональної хокейної ліги завершилось п’яте коло. На даний момент практично вималювалась четвірка команд, що продовжуватиме боротьбу за медалі на другому етапі. Порівняйте будь-ласка рівень змагань на старті сезону та зараз.
Я не вважаю завершення п’ятого кола подією – це звичайний робочий процес. Подією буде закінчення регулярного чемпіонату, а станеться це лише через чотири тижні. От тоді ми й підведемо певні підсумки існування ПХЛ.
Якщо говорити про початок чемпіонату та сьогоднішнім днем, після закриття трансферного вікна, то це, як кажуть в народі, небо і земля. Я вже неодноразово казав, що ні керівники команд, ні функціонери ліги, ні фахівці хокею не очікували того, що ми так швидко вийдемо на той достатньо високий рівень хокею, який ми маємо зараз. І коли більшість команд готувалися до сезону і комплектувалися по принципу кількості, то вже з середини першого кола ці команди перейшли до комплектування за принципом якості. Те, що в усіх командах протягом чемпіонату відбувалася активна трансферна політика, свідчить про перехід до якісного комплектування. В появі у нашому чемпіонаті виконавців добротного та високого рівня першочергова заслуга керівників клубів. Це підняло рівень кожної команди та рівень в цілому.
Першим по шляху якості пішов «Сокіл». Те, що чемпіонат у складі команди розпочав Костянтин Касянчук, а вже після п’ятого туру з’явився Андрій Ніколішин, стало прикладом ведення трансферної політики для інших команд. Чемпіон 2011 року донецький «Донбас» повністю змінився у порівнянні з тою командою, що готувалась до старту змагань. Серйозно змінилося обличчя «Беркута» та «Компаньон-Нафтогазу». «Нафтогазівці» після третього кола провели дуже вдалу селекційну політику. В команді з’явилися нині один з найкращих голкіперів чемпіонату Сергій Зав’ялов, нападаючий Іван Хомутов та інші виконавці, які визначають обличчя цієї самобутньої команди, яка володіє серйозним потенціалом і вже перемогла усіх лідерів чемпіонату. І «Леви», і «Харківські Акули» підсилили свій склад добротними виконавцями.
Виходячи з цього, я можу підсумувати, що дискусійне рішення про створення одного трансферного вікна себе повністю виправдало. Як мінімум у цьому сезоні. Наступного сезону команди ще серйозніше працюватимуть у напрямку комплектування своїх складів.
Ще одним позитивним моментом є поступове зростання глядацької аудиторії. За хокеєм скучили, його хочуть бачити. Приємно, що і в засобах масової інформації обговорюються теми хокею. Ну і нарешті хокей почав бути частим гостем на екранах телевізорів, що безумовно є значним досягненням.
Зараз у чемпіонаті ПХЛ виступають Ніколішин, Капуш, Харитонов, Недорость – гравці дуже високого рівня. Чи не має у Вас побоювання, що більшість із цих гравців брались «під плей-офф» і по завершенні чемпіонату вони залишать Україну?
Все може бути. Хтось залишиться, хтось поїде. У будь-якому випадку кожен гравець вирішуватиме свою долю самостійно. Але свій вклад ці гравці вже внесли у історію ПХЛ. Слід Ніколішина в українському хокеї залишиться, залишиться слід і Івана Хомутова. Дай Бог, щоб він продовжував свої виступи в нашому чемпіонаті. Адже цей гравець не лише лідер «Компаньон-Нафтогазу», а й один з найкращих гравців в історії клубу. Я хотів би, аби сильні легіонери у нас залишились. А до них приїхали нові зірки. Хороший приклад для клубів уже є.
Ще одним позитивним моментом є те, що до України повернулось чимало наших вихованців, які виступали у різних країнах світу. Це дуже добре. Це і поповнення для клубів, і плюс для національної збірної.
Ви торкнулися теми збірної. Вперше за 20 років існування незалежного українського хокею національний чемпіонат став базовим для збірної команди України. Чи відчуваєте ви відповідальність за стан головної команди країни?
Тут пряма відповідальність, адже чим сильніший чемпіонат, тим вища підготовка гравців національної збірної. Я б ще хотів відзначити один момент. Я часто буваю на матчах чемпіонату – за весь час відвідав близько 90 ігор. Я був на всіх домашніх аренах команд. Мені дуже приємно, що завжди на матчах чемпіонату я бачив тренерський штаб національної збірної.
Тренерський штаб збірної працює для того, щоб відібрати найкращих виконавців для збірної. Дуже добре, що у них є змога переглядати усіх кандидатів наживо – не через Інтернет, чи чиїсь розповіді, а на власні очі.
Пройшло чимало часу, аби оцінити організаційні моменти. Що б Ви змінили чи зміните у питанні організації чемпіонату?
Перший сезон – це період становлення. В багатьох питанням ми або шукали компроміси, або закривали очі на деякі проблеми. Нашим клубам ще потрібно ставати на ноги і в фінансовому плані, і в організаційному.
Багато що повинно було працювати. Зокрема, має бути система «відео-гол». Вже було чимало спірних моментів у іграх «Леви» — «Сокіл», «Беркут» — «Донбас», «Донбас» — «Сокіл», «Донбас» — «Беркут» тощо. Наразі така система є лише в «Дружбі» та «Терміналі». Навіть у Палаці спорту потрібно до початку серії плей-офф встановлювати цю систему.
Буде багато дискусій щодо легіонерів. Яку формулу щодо кількості іноземців застосовувати? Більш принциповими будемо у питанні допуску клубів до чемпіонату. Ми хотіли допустити більшу кількість команд. Але зараз ми маємо два дуже проблемні клуби, долею яких займається генеральна дирекція ПХЛ. Не самі клуби, не місцева влада, а саме генеральна дирекція. А так не має бути. Серйозніше потрібно буде працювати зі спонсорами. Мати одного серйозного спонсора – дуже мало.
Серйозніше потрібно буде підходити до підготовки суддів. У нас є непогані арбітри, але їх небагато. Розрив між Урдою, Гладченком, Лусканем, Глуховським та рештою арбітрів дуже помітний і це відчувається в принципових матчах. Тому разом зі зростанням рівня клубів має зростати рівень суддівства. Одного семінару перед початком чемпіонату недостатньо! Потрібно розробити програму підготовки суддів. А тут потрібно залучати науку, запрошувати іноземних спеціалістів, застосовувати новітні підходи. Я хочу, щоб було менше нарікань на обслуговування ігор.
Четвірка учасників плей-офф вже майже сформувалась. Де будуть грати команди?
У нас залишилась головна інтрига – перше місце. А так, за великим рахунком, долю четвірки найкращих вже визначено. Хочеться аби всі матчі відбувалися на льоду Палацу спорту та арени «Дружба». Теоретично така можливість існує, проте практично це не вдасться. Більшість ігор відбудуться на цих аренах, але деякі ігри відбудуться і в «Терміналі», адже в планах роботи Палацу спорту є події, які можуть відбутися лише тут.
Наразі ми плануємо розклад плей-офф, щоб якомога ширше задіяти головні арени країни. Ми хочемо транслювати всі матчі плей-офф і мати велику аудиторію на трибунах, а це можливе лише за умови проведення матчів у «Дружбі» та Палаці спорту.
А як же «Компаньон-Нафтогаз»? Домашньою ареною цієї команди є СК «АТЕК»…
Ми вже зараз ведемо переговори з керівництвом цього клубу, щоб вони визначилися із домашньою ареною на плей-офф. «АТЕК», на нашу думку, не відповідає вимогам плей-офф. Там немає системи «відео-гол», і я не вірю, що вона там найближчим часом з’явиться, та й з естетичної сторони «АТЕК» не повинен приймати матчі плей-офф.
В будь-якому випадку розклад плей-офф залежатиме від підсумкового розподілення місць за підсумками регулярного чемпіонату. Наразі у мене на столі лежить чотири варіанти розкладу матчів плей-офф. По закінченні першого етапу ми приймемо рішення.
Розкажіть про долю «малого» плей-офф.
Це складне питання. Наразі у матчах за 5-8 місця готові брати участь лише львівські «Леви». Ви знаєте про фінансову ситуацію у «Білому Барсі» та «Вінницьких Гайдамаках». Є проблеми і у «Харківських Акул». Можливо нам доведеться збирати Наглядову рада чи Раду клубів, щоб прийняти остаточне рішення щодо «малого» плей-офф.
Чи плануєте Ви вже зараз проведення додаткових турнірів під егідою ліги?
Ми думаємо про це, але наразі нашим головним завданням є достойне завершення цього чемпіонату. Ми маємо гідно закінчити регулярний чемпіонат та повести на найвищому рівні плей-офф. А про перспективи поговоримо потім.
ПХЛ
Ось що хочу сказати з цього приводу...