Перемігши 4:2 сербську «Црвену Звезду» і поступившись 1:5 литовському «Каунасу» та 1:6 угорському «Ференцварошу», «Сокіл» посів третє місце в групі D на стадії другого раунду Континентального кубка і завершив виступ у євротурнірі. Звичайно, це не той результат, якого очікували вболівальники, тренерський штаб, керівництво і хокеїсти. Але ця сторінка вже перегорнена, з невдач треба робити висновки. Підсумок виступу в Белграді підбив головний тренер «Сокола» Олег Шафаренко.

– Мені не хочеться шукати виправдань у важкій дорозі, в насиченому календарі, – бере слово Олег Леонідович. – Зіграли так, як наразі готові. Нам бракує кваліфікованих оборонців, забракло часу, щоб ретельніше попрацювати над грою в нерівних складах. Зібравшись 20 липня, наш тренерський штаб працював найперше над поліпшенням фізичних кондицій команди. Але цього часу виявилося замало. Думаю, щоб вийти на оптимальний рівень кондицій, знадобився б ще місяць часу.

Взагалі, щоб претендувати на щось глобальне у турнірах такого рангу, хокеїстам вартувало почати самостійну підготовку до сезону вже з квітня, через лічені дні після перемоги в попередньому чемпіонаті України. Пригадую, як важко доводилося працювати в складі мінської «Юності» у тому сезоні, коли ми перемогли в Континентальному кубку. Досі загадую 31 грудня 2010-го, переддень Нового року. Ми тоді не готувалися до свята, а бігали 140 кіл на час по овалу для ковзанярських перегонів. Я подолав цю дистанцію за годину і 37 хвилин.

– Передстартові розклади були такими: «Ференцварош» – фаворит, а інших суперників «Сокіл» начебто мав перемагати. Що сталося в матчі з «Каунасом»?

– Суперникам треба віддати належне – вони використали свої шанси. Але використали завдяки нашим індивідуальним помилкам. Не буду переходити на персоналії, проте ми могли уникнути тих промахів і перемагати. З «Ференцварошем» ситуація була схожою. Ні, вочевидь, завдяки ліпшій готовності, перевазі в атлетизмі опоненти в підсумку нас дотиснули б. Але це точно мало бути не 1:6, а конкурентна боротьба.

– Виступ у єврокубках завершений. Щоб перемагати таких суперників у майбутньому, потрібні нові гравці чи розраховуєте підтягнути готовність цих?

– Підсилення нам потрібне, особливо в оборонній ланці. Проте враховуючи, що ми обмежені в можливостях трансферної діяльності, треба працювати з тими хокеїстами, які є в обоймі. Думаю, результати тієї роботи, яку розпочали в липні, стануть помітними ближче до нового року.

– Вчора вас призначили асистентом головного тренера національної збірної України. У штабі Дмитра Христича ви будете відповідальним за фізичну і тактичну підготовку…

– Мені було важливо, щоб функції тренерського штабу були чітко розписані ще перед підписанням контракту, щоб кожен розумів, якою є сфера його відповідальності. Взагалі, для мене то буде новий і дуже цікавий досвід. Вважаю, що попередній тренерський штаб на чолі з Вадимом Шахрайчуком впродовж попередніх двох років провів дуже якісну роботу. Команда справді прогресувала, демонструвала сучасний хокей. Нам з Дмитром Христичем дістався гарний спадок. Так, у нас є своє бачення, як підсилювати гру. Будемо в цьому напрямі працювати. Вперше зберемося в листопаді, 9-11 числа зіграємо на Меморіалі Тамаша Шаркозі. Я був би не проти, щоб на цей турнір повезти збірну U20, щоб перевірити молодь у боротьбі з досвідченими суперниками. Однак наша молодіжна збірна під керівництвом Андрія Срюбка має свої плани підготовки до грудневого чемпіонату світу.

Іван Вербицький, ХК Сокіл