Такого натовпу біля столичного Палацу спорту перед хокейними матчами не доводилося бачити вже давненько. Щось подібне тут відбувається лише раз на рік, коли у грудні збірна України виступає на традиційному європейському Кубку виклику. Старт оновленого київського «Сокола» у відкритій першості Росії викликав великий інтерес у столиці. Навіть безпосередньо перед першим матчем для декого постала проблема зайвого квиточка, адже в касах їх уже не було.

Відкриття на чверть мільйона

Хоча рівень російської «вишки» нам ще тільки належить порівняти з білоруською екстра–лігою, де «Сокіл» виступав останніми роками, треба визнати, що дебют у новому для нас чемпіонаті став подією для київського вболівальника.

Федерація хокею і керівництво «Сокола» постаралися, щоб відкриття сезону запам’яталося надовго. На церемонію відкриття сезону, за деякими даними, витратили близько 250 тисяч доларів (включно з оплатою російських режисерів). До України запросили перших осіб Федерації хокею Росії, організували на льоду ціле театралізоване шоу. У центрі майданчика з’явилася емблема київського клубу, у перервах публіку заводив талісман команди — пухнастий Сокіл на ковзанах. Під дахом арени здійнялися светри двох десятків видатних українських хокеїстів, а також плакати та банери із роками здобуття «Соколом» різних трофеїв. З іншого боку — гігантські емблеми клубів російської «вишки».

Символічне перше вкидання зробили президент ФХР, легендарний у минулому воротар Владислав Третяк, президент ФХУ Анатолій Брезвін і український «спортивний» міністр Віктор Корж.

Побував на відкритті й гравець ще київського «Динамо» у 1962–69 роках Ігор Тузик, який зараз посідає пост віце–президента Федерації хокею Росії. У розмові з кореспондентом «УМ» Ігор Миколайович, поправивши шарф «Сокола» на шиї, назвав старт нашого клубу у російській першості «поверненням до витоків», адже свого часу саме на базі російських хокеїстів заснували в Києві команду майстрів. Пан Тузик не думає, що на киян у вищій лізі дивитимуться як на «п’яте колесо до возу», навпаки, каже фахівець, — ставитимуться з усією належною повагою. Принагідно Тузик пожартував, що дід і баба Третяка — походженням з України, тож ніхто з арбітрів засуджувати «Сокіл» не наважиться. Та й сам нинішній президент ФХР у суботу вболівав за господарів, стоячи аплодував їхнім голам.

Шкода, що атмосферу феєричного свята минулих вихідних вдасться відтворити нескоро, адже наступні матчі цього року «Сокіл» проводитиме в Броварах. Але, як пояснив кореспондентові «УМ» президент клубу Євген Імас, це відбуватиметься не через небажання керівників клубу, а через розписаний на кілька місяців наперед календар заходів у Палаці спорту. Вписатися в нього хокею нині неможливо, адже розклад чемпіонату остаточно затвердили лише нещодавно. А от із нового року київські «боси» постараються, щоб ця видовищна гра гостювала у найбільшій критій арені країни якнайчастіше.

Перші млинці по–київськи

На перший матч сезону «Сокіл» вийшов із новим капітаном — Юрієм Гуньком, якого команда обрала таємним голосуванням. У цьому сезоні у керманича киян Олександра Сеуканда вперше за останні роки виникла проблема вибору виконавців, тож декому з основних гравців минулого сезону довелося залишитися у запасі. Впадала в око підвищена довіра тренера до п’ятірки російських легіонерів — Малова, Аверкіна (вони виходили в першій трійці нападу з Литвиненком), Зоткіна, Кочегарова й Ульянова.

ХК «Бєлгород», із яким українці обмінялися перемогами на початку місяця на «Кубку Білогор’я», не збирався дарувати господарям три очки на свято і відкрив рахунок — несподіваний кидок від борта Селіверстов проґавив. У другому періоді «Сокіл» позбавився хвилювання і додав обертів, відтак вийшов вперед. Спочатку Матвійчук заробив буліт (його збили при виході на побачення з голкіпером), який впевнено реалізував Дмитро Цируль. А незабаром центрфорвард збірної України вчасно підставив ключку біля штанги. На жаль, ці зусилля були «поховані» у третій 20–хвилинці, коли киян підвели вилучення. Як визнали наставники, вигравати втрьох у п’яти — нереально. Перед повторним, недільним матчем Сеуканд зробив кілька змін у складі. Були відправлені у запас Дяченко, Бобровников, Доніка, Кочегаров. У воротах Селіверстова замінив Федоров, на льоду з’явилися Харченко, Бобкін, молоді Гаврилюк і Володимир Алексюк.

Друга зустріч команд знову складалася невтішно для «Сокола». Раз по раз провалювалися захисники, особливо напартачили досвідчені Савицький і Срюбко — 2:3 після другого періоду. Однак кияни не опустили руки і за підтримки п’яти тисяч глядачів продовжували шукати шляхи до воріт суперника. Й воротар «Бєлгорода» Анісімов, котрий виручав команду у суботу, цього разу похитнувся, а в «Соколі» знайшовся свій герой. Олександр Бобкін, пропустивши перший матч, цього разу довів, що гідний місця в основному складі. Після його третього голу тренер «Сокола» Валерій Голдобін змінив своє рішення назвати кращим у нашій команді Федорова.

Насолоджуватися виграшем «біло–синім» доведеться недовго — вже сьогодні й завтра у Броварах чекають зустрічі із наступним суперником — «Аріадою–Акпарс».

Підсумки дебютного поєдинку

Олександр Сеуканд, головний тренер «Сокола»:

— Ми чудово діяли у другому періоді, але у третьому нас підвела дисципліна — хлопці вилучалися аж сім разів. Нам дещо забракло зіграності й практики, адже після сьомого вересня основні хокеїсти не грали. Попри поразку на старті, вірю, що справжні вболівальники команди не відвернуться від неї.

Віктор Богатирьов, головний тренер «Бєлгорода»:

— На гру обох команд вплинуло хвилювання дебютного матчу — саме через це вони багато помилялися. Радий, що мої підопічні (а в міжсезоння склад у нас оновився на 60 відсотків) змогли проявити характер і переломити хід двобою.

Після другого матчу

Анатолій Степанищев, тренер «Сокола»:

— Учора хлопці трохи «перегоріли», адже надто великий був ажіотаж навколо матчу. Сьогодні наш воротар кілька разів виручив команду, та, мабуть, і бажання здобути першу перемогу для себе і для наших прихильників у «Сокола» було більше. У цілому ж, вважаю, зустрічалися рівні суперники.

Віктор Богатирьов:

— «Сокіл», програючи по ходу матчу, бився до кінця. Тоді як дехто з моїх хокеїстів вважав, що одна перемога на виїзді — це вже непогано. Мою команду надломив гол Литвиненка. Та й наш воротар діяв не так упевнено, як напередодні — думаю, три голи лежать на його совісті.

Юрій Гунько, капітан «Сокола»:

— В обох матчах ми грали з великим бажанням подарувати перемогу своїм вболівальникам, але в другому ще й додали більше здорового глузду. Помилки у захисті можна пояснити неуважністю й тим, що ми занадто захоплювалися атакою. Думаю, команда зараз добре підготовлена фізично, що й довів повторний поєдинок.

Олександр Бобкін, нападник «Сокола»:

— Для мене велика честь грати у ланці із Литвиненком, та й росіянин Аверкін добре вписався у нашу трійку. Програючи, команда не зупинилася, й удача повернулася до нас обличчям. Перед стартом чемпіонату ми провели важку передсезонну підготовку, яка має допомогти нам витримати тривалий сезон.

ТАБЛО

Відкрита першість Росії. Вища ліга. Дивізіон «Захід».

Перенесені матчі 1–го туру: «Сокіл» — «Бєлгород» — 2:4 (0:1, 2:0, 0:3; шайби: Цируль, 27 (бул.), 35 — Благута, 16, 43 (більш.), 60 (п. в.); Кирюхін, 47 (більш.)), «Сокіл» — «Бєлгород» — 6:3 (1:2, 1:1, 4:0; шайби: Зоткін, 5; Литвиненко, 35; Бобкін, 42 (більш.), 53, 59 (більш.); Малов, 51 — Коломієць, 3; Шипачов, 14; Благута, 22).

Результати 2–го туру: ЦСК ВВС (Самара) — «Газпром–ОГУ» (Оренбург) — 3:4, 1:3; «Аріада–Акпарс» (Волжськ) — «Крилья совєтов» (Москва) — 3:2, 2:9; «Нафтовик» (Алметьєвськ) — «Дизель» (Пенза) — 2:3, 6:5 (бул.); «Нафтовик» (Леніногорськ) — «Кристал» (Саратов) — 3:2, 4:0; «Хімік» (Воскресенськ) — «Дмитров» — 0:1, 1:0 ОТ; «Рязань» — «Титан» (Клин) — 3:1, 8:3.

Турнірне становище: «Нафтовик» (Л) — 12, «Дмитров» — 10, «Аріада–Акпарс» — 9, «Хімік» — 8, «Нафтовик» (А) — 7, «Кристал» (Електросталь) — 6 (2 матчі), «Рязань», «Газпром–ОГУ» — 6, «Крилья совєтов» — 5, ЦСК ВВС, «Дизель» — 4, «Сокіл», «Бєлгород» — 3 (2), «Кристал» (С) — 1, «Титан» — 0, «Капітан» (Ступіно) — 0 (2).

Андрій Фоменко (Україна Молода, 25.09.2007)

Андрій Фоменко